Історія будівництва замків в Україні - Контрольная работа

бесплатно 0
4.5 68
Замки як важливі історичні пам’ятки, що служать джерелами безцінної інформації про архітектурні особливості певної епохи та культурні традиції цілих народів. Основні міста України які використовують фортечну стіну з вежами у своїй гербовій символіці.

Скачать работу Скачать уникальную работу

Чтобы скачать работу, Вы должны пройти проверку:


Аннотация к работе
Саме замки утримували виснажливу облогу, завдавали перешкод для просування противника під час кровопролитних боїв. Так на території Закарпатської області знаходяться: Боржавський, Бронецький Виноградівський, Довжанський, Квасівський, Невицький Хустський, Ужгородський замки. Характерним для них було: товсті стіни (близько 2-3 м) широкі мури , невеликі проруби для вікон, лаконічність, простота архітектурних форм , відсутність будь-якого декорування зі сторони фасаду, невеликі проходи між стінами, гладкі поверхні зовнішніх стін. До таких споруд відносяться: Летичівський і Чорнокозинський замки (Хмельницька область, смт Летичів). Сучасний вигляд: Лицарська башта(поряд з якою находиться вхід в замок) має три поверхи із рядами віконниць, Північна башта побудована із коловим фундаментом, Офіцерська башта має чотири поверхи і найбільш придатна до оброни замку (поряд із нею знаходиться найстаріша частина споруди),всередині замку на помітному місці споруджений храм,який із 1831 року освячений як православна церква,а з 2007 року отримав назву Миколаївська) В південно-східній частині замку поруч з Офіцерською баштою розташовуються палац Любомирських, який зведено в середині XVI століття.Замки України це величезне культурне надбання нашого народу, неоціненна історична спадщина, саме тому у всі часи зявлялись охочі заглибитись у вивчення памяток матеріальної культури представленої у вигляді фортифікаційних споруд. Матеріали книги були використані для складання археологічної карти Подільської губернії. Про замки Поділля видано кілька книг польського історика Юзефа Роме. У книзі про Камянець-Подільський автор детально описує фортецю, історію її будівництва та реконструкції. Перші дослідження замків Волині в кінці XIX - на початку XX ст. здійснили мистецтвознавець Ю.

Вывод
фортечний гербовий архітектурний культурний

Замки України це величезне культурне надбання нашого народу, неоціненна історична спадщина, саме тому у всі часи зявлялись охочі заглибитись у вивчення памяток матеріальної культури представленої у вигляді фортифікаційних споруд. Про памятки історії і культури Поділля, насамперед, фортеці краю, видана в 1901 р. книга краєзнавця В. Гульдмана. Креслення планів замків у ній відсутні. Матеріали книги були використані для складання археологічної карти Подільської губернії. Про замки Поділля видано кілька книг польського історика Юзефа Роме. У книзі про Камянець-Подільський автор детально описує фортецю, історію її будівництва та реконструкції. Значну роботу з дослідження замків Поділля провів історик та краєзнавець Ю. Сицинський. Уперше характеристика замків і фортець зроблена автором на основі вивчення історичного матеріалу та археологічних досліджень. Текст доповнюється фотографіями замків і їх планами. Перші дослідження замків Волині в кінці XIX - на початку XX ст. здійснили мистецтвознавець Ю. Дуткевич, мистецтвознавець і етнограф А. Шрусевич. В їхніх працях описані фортифікації в Луцьку, Володимирі-Волинському, Олиці, Клевані, Ізяславі, Острозі, Новомалині, Корці. Про памятки історії Волині, а саме замки та монастирі, є публікації В. Собецького та А. Яблоновського, краєзнавців А. Фотинського, С. Каретнікова та Б. Вітте, етнографа С. Кордасевича, священика Синдульського.

У другій половині XIX ст. в Україні розпочали проводити археологічні розкопки. Вони стали невідємною частиною при дослідженні замків та монастирів, особливо їх зруйнованих частин. Археолог В. Антонович у 1900 р. видав археологічну карту Волинської губернії, яка супроводжувалася текстовим матеріалом на 130 сторінках.

Архітектор Л. Маслов опублікував декілька статей про архітектуру Луцького замку та оборонних веж Волині в журналі "Наша культура" в 1937 р. Археолог О. Цинкаловський у 1936 р. в журналі "Життя і знання" дав історико-архітектурну характеристику найстаріших культових споруд Волині. Більшість замків і монастирів Волині була описана названими дослідниками.

Размещено на .ru

Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность
своей работы


Новые загруженные работы

Дисциплины научных работ





Хотите, перезвоним вам?