Історія і тенденції розвитку програми сучасних Олімпійських ігор - Автореферат

Програма Олімпійських ігор є одним з найважливіших компонентів олімпійського спорту, від якого залежить популярність Олімпійських ігор, їхня привабливість для Національних олімпійських комітетів, Міжнародних спортивних федерацій, представників засобів масової інформації і структур бізнесу. Поширення різних видів спорту у світі, кошти, що виділяються на їхній розвиток - все це залежить від присутності цих видів спорту в олімпійській програмі [В. Це стає особливо актуальним у даний час, тому що, з одного боку, політика МОК спрямована на скорочення програми Ігор Олімпіад, а з іншого - 35 Міжнародних спортивних федерацій з олімпійських видів спорту (як літніх, так і зимових), що прагнуть зберегти або розширити представництво в олімпійській програмі своїх видів спорту, які вже входять до неї, і 29 визнаних МОК Міжнародних спортивних федерацій, більшість з яких наполягає на включенні до програми Олімпійських ігор своїх видів спорту. Знання тенденцій розвитку олімпійської програми можуть бути використані Національним олімпійським комітетом України, Державним комітетом України з питань фізичної культури і спорту, відповідними національними спортивними федераціями для формування стратегії розвитку олімпійського спорту в країні та політики участі своїх представників у діяльності міжнародних спортивних організацій. Мета роботи - визначити в історичному аспекті особливості формування програми Олімпійських ігор та виявити тенденції і перспективи її розвитку. олімпійський гра спортПевний вплив на зміну програми чинили погляди й особиста позиція Пєра де Кубертена, який сприяв включенню до програми Ігор сучасного пятиборства і виступав проти участі жінок в Іграх, що призвело до того, що жінки не брали участі в Іграх I Олімпіади, а жіноча олімпійська програма розвивалася дуже повільно. У другому періоді (1920-1952 рр.) визначальним фактором у формуванні програм як Ігор Олімпіад, так і зимових Олімпійських ігор стає діяльність Міжнародного олімпійського комітету, що почав самостійно визначати зміст олімпійської програми і забезпечував збалансованість між різними видами спорту з огляду на інтереси міжнародних спортивних федерацій як організацій, зацікавлених у поширенні свого виду спорту у світі і які виступали за розповсюдження номерів програми Ігор у відповідних видах спорту. Після вступу до олімпійського руху соціалістичних країн у діяльності МОК щодо формування олімпійської програми простежуються елементи політики - зростає вплив держав, зокрема країн Східного і Західного блоків, члени МОК для яких прагнуть включити до програми Олімпійських ігор ті види спорту і види змагань, в яких спортсмени з їхніх країн мають високий рівень досягнень, і, таким чином, забезпечити більш високе місце для своїх країн у неофіційному командному заліку. При аналізі матеріалів Сесій МОК за 50-60-ті роки простежується активна діяльність деяких членів МОК з питань включення до олімпійської програми чи закріплення в ній нового виду спорту, помітний тісний звязок між пропозиціями членів МОК певної країни, зокрема СРСР, про введення нового виду спорту і нових видів змагань до олімпійської програми, і, у разі позитивного результату, подальших високих досягнень спортсменів на Олімпійських іграх саме в цих номерах програми (табл. Досягнення радянської олімпійської збірної на Іграх Олімпіад і зимових Олімпійських іграх у видах спорту, включених до програми за підтримкою членів МОК для СРСРАналіз літературних джерел показав, що програма Олімпійських ігор є одним із найважливіших компонентів олімпійського спорту, від якого залежить популярність Олімпійських ігор, їхня привабливість для Національних олімпійських комітетів, Міжнародних спортивних федерацій, представників засобів масової інформації і структур бізнесу, що обумовлює перспективи розвитку міжнародного олімпійського руху і спорту в світі. Саме програма Олімпійських ігор визначає стратегію розвитку спорту в більшості країн і сприяє створенню відповідної системи фінансування олімпійських видів спорту. Програма Олімпійських ігор на всіх етапах розвитку олімпійського спорту визначалася дією як зовнішніх факторів, що виражають інтереси представників різних сфер, котрі взаємодіють з олімпійським спортом, так і внутрішніх факторів, що відображають інтереси представників власне сфери олімпійського спорту. До зовнішніх факторів відносять політику країн, котрі використовують спорт для демонстрації своїх досягнень, економічні фактори, повязані із використанням сфери олімпійського спорту представниками структур бізнесу, інтереси засобів масової інформації, а також загальносвітові тенденції та явища, зокрема емансипація жінок. ?третій період (1952-1980 рр.) характеризується подальшим розвитком та упорядкуванням процесів формування олімпійської програми, що відбувалися у другому періоді, інтенсивним розширенням жіночої частини олімпійської програми і ролі політико-ідеологічних факторів у формуванні програми Олімпійських ігор.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

1. Аналіз літературних джерел показав, що програма Олімпійських ігор є одним із найважливіших компонентів олімпійського спорту, від якого залежить популярність Олімпійських ігор, їхня привабливість для Національних олімпійських комітетів, Міжнародних спортивних федерацій, представників засобів масової інформації і структур бізнесу, що обумовлює перспективи розвитку міжнародного олімпійського руху і спорту в світі. Саме програма Олімпійських ігор визначає стратегію розвитку спорту в більшості країн і сприяє створенню відповідної системи фінансування олімпійських видів спорту.

При аналізі спеціальної літератури не виявлено робіт, що містять системні дослідження олімпійської програми.

2. Програма Олімпійських ігор на всіх етапах розвитку олімпійського спорту визначалася дією як зовнішніх факторів, що виражають інтереси представників різних сфер, котрі взаємодіють з олімпійським спортом, так і внутрішніх факторів, що відображають інтереси представників власне сфери олімпійського спорту.

До зовнішніх факторів відносять політику країн, котрі використовують спорт для демонстрації своїх досягнень, економічні фактори, повязані із використанням сфери олімпійського спорту представниками структур бізнесу, інтереси засобів масової інформації, а також загальносвітові тенденції та явища, зокрема емансипація жінок. До внутрішніх - політика Міжнародного олімпійського комітету, позиції його президентів, діяльність Міжнародних спортивних федерацій і Національних олімпійських комітетів, зацікавлених у просуненні певних видів спорту, дисциплін та видів змагань.

3. До основних факторів, що зумовлюють зміни в олімпійській програмі, належать: ?діяльність МОК, спрямована на збереження і подальший розвиток олімпійського руху;

?виникнення і розвиток видів спорту у світі;

?відповідність виду спорту чи його дисциплін Олімпійської Хартії;

?активна діяльність МСФ по просуненню своїх видів спорту, дисциплін чи видів змагань в олімпійську програму;

?економічні потреби МОК, його партнерів по олімпійському руху і структур бізнесу;

?підвищення ролі жінок у суспільному житті та розвиток жіночого спорту у світі;

?погляди і практична діяльність президентів МОК;

?дії деяких членів МОК згідно зі своїми інтересами (політико-ідеологічними, економічними);

?діяльність організаційних комітетів Олімпійських ігор по просуненню нового виду спорту.

4. Протягом усієї історії сучасного олімпійського спорту подані вище фактори впливали на формування програми Олімпійських ігор. За переважним впливом окремих факторів можна виділити періоди розвитку олімпійської програми: ?перший період (1896-1912 рр.), в якому програма Ігор Олімпіад значною мірою визначалася політикою організаційних комітетів Олімпійських ігор і особисто президента МОК - Пєра де Кубертена;

?другий період (1912-1952 рр.), в якому визначальними факторами були політика МОК і діяльність МСФ;

?третій період (1952-1980 рр.) характеризується подальшим розвитком та упорядкуванням процесів формування олімпійської програми, що відбувалися у другому періоді, інтенсивним розширенням жіночої частини олімпійської програми і ролі політико-ідеологічних факторів у формуванні програми Олімпійських ігор.

?четвертий період (1980 р. - теперішній час) визначається впливом комерціалізації спорту (перевага віддається видам спорту, більш привабливим у комерційному відношенні); інтенсивними процесами емансипації, характерними для останньої чверті XX ст., і розвитком жіночого спорту у світі.

5. Сучасна програма Ігор Олімпіад викликає ряд протиріч, повязаних зі збільшенням числа номерів програми й обмеженням строків проведення Ігор; включенням до жіночої олімпійської програми видів спорту, що призводять до порушення не тільки здоровя, але й естетичних принципів, традицій, що існують у деяких країнах-учасницях олімпійського руху.

6. У найближчі 2-4 олімпійські цикли варто очікувати: ?включення до програми зимових Олімпійських ігор видів змагань у видах спорту, що вже увійшли до програми;

?включення до олімпійської програми жіночих видів змагань у видах спорту, що вже присутні у програмах Ігор Олімпіад і зимових Олімпійських ігор;

?включення до програми Ігор Олімпіад і зимових Олімпійських ігор видів спорту, висунутих Міжнародними спортивними федераціями та організаційними комітетами Олімпійських ігор, принадних у комерційному відношенні, популярних у світі, які не суперечать Олімпійській Хартії.

?виключення з програми Ігор Олімпіад видів змагань, а можливо, і навіть дисциплін і видів спорту, що втрачають популярність, невигідних у комерційному відношенні, малопривабливих для глядачів.

7. Розробка довгострокового прогнозування на найближчі олімпійські цикли дозволить Національному олімпійському комітету України, Державному комітету України з питань фізичної культури і спорту, національним спортивним федераціям визначати стратегію розвитку олімпійського спорту в Україні, а також активізувати діяльність своїх представників в міжнародних спортивних організаціях.

ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ ОПУБЛІКОВАНО ТАКІ ПРАЦІ

1.Томашевський В.В. Особливості формування програми Олімпійських ігор сучасності // Молода спортивна наука України: Матеріали другої Всеукраїнської конференції аспірантів. - Львів: ЛДІФК, 1998.- Ч.1.- С.20-23.

2.Томашевський В.В. Олімпійська програма і політика // Молода спортивна наука України: Зб. наук. статей аспірантів галузі фізичної культури та спорту. - Львів: ЛДІФК, 1999.- Вип. 3.- С.58-61.

3.Томашевський В.В. Вплив економічних чинників на формування програм Олімпійських ігор //Теорія і методика фізичного виховання і спорту. - 2000.- № 1.- С.115-120.

4.Томашевский В.В. Женская олимпийская программа и эмансипация // Наука в олимпийском спорте. - 2000.- Специальный выпуск.- С.46-52.

5.Томашевський В.В. Міжнародні спортивні федерації та олімпійська програма // Теорія і методика фізичного виховання і спорту. - 2000.- № 2-3.- С.129-132.

6.Олешко В.Г., Томашевский В.В. Игры XXVII Олимпиады Сидней 2000: Статистические материалы // Наука в олимпийском спорте. - 2000.- № 5.- С.56-102.

7.Томашевский В.В. Экономические факторы и олимпийская программа // Олімпійський спорт і спорт для всіх: проблеми здоровя, рекреації, спортивної медицини та реабілітації: Тези доповідей IV міжнар. наук. конгресу.- К.: Олімпійська література, 2000.- С.266.

Размещено на .ru