Пов’язання між історією та антропологією як основний предмет наукового дослідження історика антропології і релігієзнавця Йоанни Токарської-Бакір. Специфічні особливості проектування вистави в історичному музеї згідно з міркуваннями Яцека Леоцяка.
Перша частина «Умови сучасних історичних досліджень» відкривається статтею «метра» польсько-світової історіографії Кшиштофа Поміана - «Історія - сьогодні». Поміан вказує також на поворот (що змінює обличчя цілої дисципліни) від національної історії до глобальної, змальовує процес демократизації історії, дослідження памяті, а також дискусії на тему права на володіння історією, зрештою, технічні інновації та зміни архівів (через різнорідність і масовість джерел). Автор вказує, що ідеї з початку ХХ ст., котрі звертали увагу на конструктивістський аспект праці історика, нараційну форму її результатів і заперечували можливість раціонального пізнання минулого, нагадують аргументи, що висуваються вже постмодерною критикою історії. Торкаються вони, здебільшого, двох засадничих проблем - 1) статусу новітньої історії і її специфіки (до якого рубежу маємо справу з історією, а звідки починається вже тільки «сучасність»?); 2) подаючи численні приклади, автор намагається продемонструвати численні пізнавчі, етичні та методологічні дилеми, що стають перед істориком новітньої історії та випливають зі специфіки дисципліни, якою він займається. У ній представлена проблематичність відносин між історією gender, яка трактує категорію культурної статі як категорію історичних аналізів, і провадженою традиційним чином історією про жінок і культурною історією жіноцтва.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
