Історіософський аналіз уявлень про надприродне у віруваннях слов’янського населення давньої України - Автореферат

Зясування цієї проблеми в контексті язичницьких вірувань та уявлень словянської людності давньої України дає можливість нам більш поглиблено усвідомити витоки багатьох релігійних цінностей з одного боку, а з іншого, - переосмислити світоглядні принципи й ціннісні установки наших пращурів. Особливо зазначимо, що аналіз давньословянських вірувань та уявлень в аспекті розкриття образів надприродного багато в чому проясняє особливості формування світоглядної парадигми давніх українців. Врівноважений аналітичний підхід до проблеми дохристиянських вірувань та уявлень давніх українців вимагає, по-можливості, адекватного тлумачення феномену давньословянського язичництва й розуміння його насамперед як змістовно насиченої специфічними релігійними цінностями культурної традиції, яка вплинула певною мірою і на функціонування християнства в Україні - Русі. Запропонована нами тема дослідження входить складовою до комплексної наукової теми: “Історія релігії в Україні ”, яка протягом десяти років розробляється Відділенням релігієзнавства Інституту філософії НАН України. Крім того, джерельною базою історіософського аналізу уявлень про надприродне й водночас теоретико-методологічним знаряддям такого аналізу є релігієзнавчі і деякі філософські дослідження, автори яких висвітлювали феномен надприродного в історичних релігіях та у віруваннях конкретних етносів.У вступі подаються пояснення щодо обраної автором теми дисертаційної роботи, обгрунтовується актуальність дослідження, його звязок з науковими програмами, визначаються його мета та основні завдання, що випливають з поставленої мети, пропонуються теоретико-методологічні засади, згідно з якими проводиться науковий пошук, позначаються найважливіші першоджерела та стисло характеризуються джерела історіософського аналізу, розкривається наукова новизна дослідження, теоретична і практична значимість одержаних результатів, подаються форми апробації та повідомлення про публікації. Поповича “Світогляд давніх словян” яка приваблює поданою в ній широкою панорамою сутнісних характеристик дохристиянських східнословянських вірувань; колективна монографія “Релігієзнавство: предмет структура, методологія”, підготовлена науковцями відділення релігієзнавства Інституту філософії НАН України у якій феномен надприродного висвітлюється не лише у філософському та суто релігієзнавчому аспектах, але й у контексті історіософського аналізу релігійних образів, звязків та відношень; тематично близькі до завдань нашого дослідження публікації Б.Лобовика в яких зясовуються історичні типи надприродного та зміст демоністичних та політеїстичних уявлень репрезентований релігійними образами давніх українців та прасловян. В світлі формаційного підходу на підставі аналізу численних памяток дохристиянської доби можна стверджувати про наявність історично сформованих спочатку демоністичних уявлень (віру в духів), що зявились на грунті ранніх релігійних вірувань і культів, а потім і теїстичних уявлень (тобто віри в богів). Дотримування принципу буттєвості надає можливість окреслити особливості відображення у давньословянській релігійності рис суто суспільного, побутового, звичаєвого характеру й навіть виявити історичні нашарування в змісті найбільш значимих образів (наприклад Род як дух і як божество). З іншого боку, уявлення про скот дивовижним чином повязувалось у словян з уявленням про загробний світ як пасовисько на якому один з богів випасає душі померлих.