Історіософія релігії Івана Огієнка (митрополита Іларіона) - Автореферат

Зокрема, останнім часом опубліковано чимало наукових праць мовознавців, літературознавців, педагогів, істориків, які спростовують необєктивні, заідеологізовані оцінки діяльності професора, митрополита Української греко-православної церкви у Канаді Іларіона (Івана Огієнка) й звертають увагу на непересічне значення його духовної спадщини на шляху нинішнього утвердження державного суверенітету України. Досліджено також розуміння професором процесу вибудови в Україні Помісної Православної Церкви. Важливо, що дослідження творчості визначного українського вченого і богослова відбувається на тлі зростання інтересу як в Україні, так і цілому світі до духовних проблем, що відповідає прагненням науковців знайти відповідь на питання про роль та місце релігії в житті різного рівня людських спільнот та окремого індивіда, існування і розвиток котрих відбувається в умовах глобалізації. Історія підтвердила правоту його переконання в тому, що поразка УНР була спричинена головним чином недооцінкою її творцями ролі Українського Православя в здобутті і обороні державного суверенітету України. Дисертація виконувалась в системі досліджень, які проводить відділ філософії релігії Відділення релігієзнавства Інституту філософії імені Г.С.Сковороди НАН України, зокрема в рамках планової теми "Феномен релігії: історіософське осмислення" (Державний реєстраційний номер 0101U002660), "Співвідношення релігійного і національного: контекст історії і культури українського народу" (1997-2000).Особливо характерною в цьому відношенні є праця І.Огієнка „Приєднання Церкви Української до Московської в 1686 році", яка витримала пять перевидань, що свідчить про те, що для нього було важливим не стільки продукування нових ідей, скільки більш ґрунтовне доведення до наукового загалу і пересічних громадян ідей, з його погляду, найбільш важливих. В іншому випадку Огієнкова ідея про необхідність включення історії Української Православної Церкви в контекст новітньої історії України розглядається в протиставленні до поглядів таких теоретиків української національної ідеї, як Дм. Серед інших питань в підручнику ґрунтовно розроблені і висвітлені питання функціональності релігії (О.Бабій), вільнодумства і секуляризації (А.Черній), культової особливості як основи конфесійної диференціації (М.Закович, О.Саган), основні пріоритети державної політики щодо релігії та Церкви в Україні (В.Бондаренко), становлення національних церков як складової національного відродження (С.Здіорук), антропологічна та онтологічна пантеїзація християнства (І.Мозговий), звернення до висвітлення яких у відповідних розділах допомагали авторові дослідження в проведені комплексного аналізу Огієнкової духовної спадщини. Аналіз концептуальних положень історіософії релігії І.Огієнка дає підстави для висновку про те, що релігія в розумінні українського вченого-богослова є невідємною складовою людського буття, тобто людина онтологічно залежна від релігії. Оскільки для українців змішування двох цих культур загрожує культурною й етнічною асиміляцією, митрополит Іларіон розробляє концепцію української православної культури, центральною ідеєю якої має бути усвідомлення українцями того, що Україна - то не Росія.

Зміст роботи подається на 177 сторінках, список використаних джерел включає 315 найменувань.

1. Культурологічні ідеї Івана Огієнка (митрополита Іларіона) // Українське релігієзнавство. - № 15. - К.: 2000. - С. 67-76.

2. Іван Огієнко про роль релігії в українському національному житті Українське релігієзнавство. - № 19. - К.: 2001. - С. 54-61.

3. Суперечності релігійного життя та проблеми національної ідентифікації українського народу // Релігійна свобода. Наук. щорічник, № 6. - К.: 2002. - С. 79-84.

4. Праця в системі життєвих сенсів Івана Огієнка // Українське релігієзнавство. - № 21. - К.: 2002.-С. 80-88.

5. Психологічні аспекти ригоризму митрополита Іларіона і проблеми міжконфесійної толерантизації // Збірник наукових праць "Південний архів" (історичні науки). - Вип. 4. -Херсон, 2001. - С. 116-122. (співавтор Недзельська Н.І.)

6. Концепція оновлення Української Православної Церкви І.Огієнка в контексті глобалізації // Збірник наукових праць "Південний архів" (історичні науки). - Вип. VII. - Херсон, 2002.- С. 24-29.

7. Християнські принципи розбудови української держави І.Огієнка // Економіко-правові проблеми становлення в Україні громадянського суспільства. - Збірник науково-методичних праць. - Херсон, 2002. - С. 77-82.

8. Виховний потенціал духовної спадщини Івана Огієнка (митрополита Іларіона) // Християнські цінності: історія і погляд у третє тисячоліття. - Наукові записки університету "Острозька Академія". - Том VI. - Острог, 2002. - С. 178-183.

9. Православна ортодоксія як центроутворюючий принцип релігійного світогляду І.Огієнка (митрополита Іларіона) // Збірник наукових праць "Південний архів" (історичні науки). - Вип. VIII. - Херсон, 2002.- С. 117-126.

10. Іван Огієнко - захисник українського православя // Збірник наукових праць "Південний архів" (історичні науки). - Вип. IX. - Херсон, 2002.- С. 83-90.

11. Апологія візантизму в культурологічній спадщині І.Огієнка (митрополита Іларіона) // Збірник наукових праць "Південний архів" (історичні науки). - Вип. X. - Херсон, 2002.- С. 84-91.

12. Осмислення і відображення Переяслава (1654) в програмі боротьби І.Огієнка за автокефалію Української Церкви // Переяслав (1654) в історії Української Церкви. - наук. збірник. - Київ-Тернопіль, 2003. - С. 175-182.

Размещено на .ru