Стимулювання розвитку ринку біопалива в Україні - Автореферат

„ІНСТИТУТ ЕКОНОМІКИ ТА ПРОГНОЗУВАННЯ НАН УКРАЇНИ”Захист відбудеться 29 вересня 2009 р. о 14 годині 00 хвилин на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.239.01 Державної установи „Інститут економіки та прогнозування НАН України” за адресою: 01011, м. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Державної установи „Інститут економіки та прогнозування НАН України” за адресою: 01011, м. Дисертацію присвячено розробці і обґрунтуванню регуляторних засад формування та функціонування ринку біопалива в Україні. На основі розрахунків обґрунтовано доцільність будівництва заводів з виробництва біодизелю в Україні малої та середньої потужності; запропоновано і обґрунтовано необхідність домішування біопалива до традиційного палива на наявних НПЗ, а не на АЗС чи на потужностях посередницьких організацій; оцінено експортний потенціал олії/насіння ріпаку в ЄС. Проаналізовано звязок між технологіями виробництва біопалива та традиційного палива, що дозволило виокремити основні методи залучення НПЗ до виробництва біоетанолу та його домішування до традиційного палива.За рахунок імпорту в Україні забезпечуються 86% потреб у нафті та 73-78% у газі, отже проблема розвитку ринку власних енергоносіїв набуває стратегічного характеру і потребує нагального вирішення для забезпечення енергетичної безпеки держави. Зважаючи на значний аграрний потенціал, потребу в енергоносіях, проблеми розвитку сільського господарства, безробіття в сільській місцевості, складну екологічну ситуацію, доцільно зосередитись на виробництві тих видів енергії з відновлюваних джерел, які сприятимуть вирішенню зазначених проблем, а саме, на виробництві моторного біопалива. Ці механізми мають враховувати вплив ринків біопалива на агропродовольчий ринок в Україні і унеможливлювати загрози продовольчій безпеці країни. Встановлено, що основними інструментами, які сприяють збільшенню попиту на біопаливо, є поширення інформації про позитивні ефекти від використання біопалива серед споживачів; впровадження стандартів біопалива; міжнародна торгівля біопаливом; впровадження використання біопалива певними категоріями споживачів; надання пільгових позик виробникам біопалива; співпраця виробників біопалива з автовиробниками; державні закупівлі. Результати дослідження впроваджені при підготовці аналітичної записки для Міністерства економіки України «Оцінка потенціалу використання біопалива в енергетичному балансі України» (авторський внесок - аналіз технологій виробництва моторного біопалива першого та другого поколінь, розгляд можливостей розміщення енергоплантацій в Україні, підготовка відповідних рекомендацій); інформаційно-аналітичної записки з описом розробленого модельного комплексу (авторський внесок - підготовка вхідних даних стосовно перспективних технологій використання біомаси, співставлення даних про технології та їх характеристики до відповідних даних інших країн); науково-аналітичної доповіді «Про розвиток ринків паливно-енергетичних ресурсів в рамках реалізації енергетичної стратегії України» (авторський внесок - підготовка розділу про ринок альтернативних та відновлюваних джерел енергії) - позитивний відгук Ради національної безпеки і оборони України (лист №6/9-1360-6-2 від 14.04.2009); доповідної записки «До питання впровадження заводів з виробництва біодизелю в Україні» (авторський внесок - розрахунок собівартості виробництва біодизельного палива на заводах різної потужності, рекомендації щодо впровадження заводів оптимальної потужності, розрахунок потенційної кількості заводів з виробництва дизельного біопалива, що можуть бути збудовані в Україні).За типами сировини, з якої можна виробляти біопаливо, останнє поділяється на паливо першого та другого покоління. Біопаливо з целюлози залишається дорогим та неконкурентним, навіть у порівнянні з біопаливом першого покоління, але очікується, що вдосконалення технологій зможе значно здешевити целюлозне біопаливо в найближчі 20 років. В Україні можливо виробляти 2,65 млн т біоетанолу та 7,3 млн т біодизелю на рік, чим замістити відповідно 3,6 млн т бензину та 5,2 млн т дизельного палива. Проаналізовано структуру ринку біопалива України через його основних агентів (держава та її інституціональні органи; підприємства, що виробляють енергію, обєднання підприємств, які потенційно можуть виробляти біопаливо; виробники сировини; переробні підприємства або їх обєднання; галузі, повязані з виробництвом та споживанням біопалива (хімічна, харчова, автомобілебудівна); нафтотрейдери та нафтопереробні заводи, агенти торгівлі нафтопродуктами; організації, які займаються наданням консультаційних послуг, розробкою обладнання, обслуговуванням; потенційні споживачі). З огляду на значний потенціал виробництва біопалива в Україні, досліджено шляхи залучення сільськогосподарських виробників до створення ланцюга доданої вартості виробництва біопалива, щоб сільське господарство могло скористатися зростанням попиту на біопаливо та на сировину для його виробництва.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ