Стимулювання навчальної діяльності як наукова проблема. Аналіз ефективності різних методів стимулювання навчальної діяльності молодших школярів в практиці сучасної початкової школи. Вплив експериментальної методики на результативність навчального процесу.
Зміст Вступ І. Стимулювання навчальної діяльності як наукова проблема 1.1 Організація діяльності як педагогічна проблема 1.2 Методи стимулювання навчальної діяльності ІІ. Методика стимулювання навчальної діяльності молодших школярів в практиці сучасної початкової школи 2.1 Загальна характеристика стимулювання навчальної діяльності молодших школярів у практиці роботи вчитель початкових класів 2.2 Методика експериментального дослідження та його результативність Висновки Список використаних джерел Додатки Вступ В умовах кардинальних змін соціально економічних відносин та інтеграції України до загально європейського освітнього простору фахова освіта спрямовується на забезпечення професійно творчої самореалізації особистості, зростання соціальної значущості у престижності знань, формування інтелектуального потенціалу нації як найвищої цінності суспільства. Розв’язання вказаних завдань певною мірою залежить від вибору і застосування методів та прийомів, умінь оскільки вони дають змогу учням оволодіти новими знаннями, уміннями, навичками, максимально розвинути потенціал творчих здібностей, забезпечити потребу особистості впізнанні оточуючого світу. У молодшому шкільному віці провідним видом діяльності є навчальна діяльність, яка не просто розвиває дитину, зміцнює її психічні процеси, але й визначає склад її особистості, ті моральні еталони, мотиви і потреби, які істотно впливають на весь життєвий шлях людини. Тільки потім їм стає ясно, що учіння - це серйозна справа, яка вимагає посидючості й уваги. Сучасний період розвитку України значну наукову цінність має звернення вчених практиків до корисного досвіду визначення методів стимулювання навчальної діяльності, який було накопичено у вітчизняні педагогічні думці. Дослідження видатних вітчизняних педагогів (М.Данилова, Ю. Бабанського, О.Савченко, Т. Шамової, Г. Щукіної, О. Киричука, Ш. Амонашвілі, В Сухомлинського ) розкрили важливість різних способів стимулювання навчальної діяльності учнів. Важливим засобом досягнення ідеалів стимулювання навчальної діяльності є адекватним використання дидактичних методів, тобто специфічних способів досягнення мети. Процес навчання реалізується шляхом взаємодії діяльності учителя і діяльності учня. Учитель здійснює різноманітні спроби, які допомагають учням засвоїти навчальний матеріал, сприяє активізації навчального процесу. Обєктом дослідження є процес стимулювання навчальної діяльності учнів початкових класів, а предметом дослідження - педагогічні умови стимулювання навчальної діяльності молодших школярів. Гіпотеза дослідження: ефективність засвоєння знань значно підвищиться за умов використання системи методів стимулювання навчальної діяльності прийомів емоційного стимулювання, створення ситуації успіху в навчанні, сприятливого морально-психологічного мікроклімату, заохочення. У відповідності до поставленої мети та гіпотези дослідження визначені завдання дослідження: Розкрити основні поняття досліджуваної проблеми. Фронтальною формою організації навчальної діяльності учнів називають такий вид діяльності на уроці, коли всі учні класу під безпосереднім керівництвом вчителя виконують спільне завдання. Уміння тримати в полі зору клас, бачити роботу кожного школяра, створювати атмосферу творчої колективної праці, стимулювати активність учнів є важливими умовами ефективності цієї форми організації навчання. Якщо ж знизити темп, то це негативно позначиться на сильних учнях. Індивідуальна форма організації роботи учнів на уроці передбачає самостійне виконання учнем однакових для всього класу завдань без контакту з іншими учнями, але в єдиному для всіх темпі. Індивідуальна форма роботи використовується на всіх етапах уроку, для вирішення різних дидактичних завдань: засвоєння нових знань і їх закріплення, формування і закріплення умінь і навичок, для повторення і узагальнення пройденого матеріалу. Переваги цієї форми організації навчальної роботи в тому, що вона дозволяє кожному учневі поглиблювати і закріплювати знання, виробляти необхідні вміння, навички, досвід пізнавальної творчої діяльності. Групи можуть бути стабільними чи тимчасовими, однорідними чи різнорідними. Групова навчальна діяльність учнів може бути: - однорідною, коли всі групи, на які поділений клас, виконують одне й те саме письмове чи практичне завдання; - диференційованою - різні групи в класі виконують різні завдання; - кооперативною - кожна група працює над виконанням частини спільного для всього класу завдання; - парною - навчальна діяльність відбувається в мікрогрупах у складі двох учнів; - індивідуально-груповою - коли кожен член групи виконує частину завдання групи. Успіх роботи в групах залежить від уміння вчителя комплектувати групи, організовувати роботу в них, розподіляти свою увагу так, щоб кожна група і кожен її учасник відчували зацікавленість педагога у їх успіху, в нормальних і плідних між особових взаєминах. Одним із важливих питань, яке потребує глибокого осмислення і вивчення, є визначення способів, що забезпечують стимулювання навчально-пізнавально
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
