Стильові особливості палацових та садибно-паркових ансамблів Галичини кінця XVIII–першої половини ХІХ століття - Автореферат

Національна академія образотворчого мистецтва і архітектуриТеорія архітектури, реставрація памяток архітектури Робота виконана у Львівській академії мистецтв, Міністерство освіти і науки України. Науковий керівник: кандидат мистецтвознавства, доцент КРАВЧЕНКО Ярослав Охрімович, Львівська академія мистецтв, кафедра Історії та теорії мистецтв, доцент. Офіційні опоненти: доктор архітектури, професор РАЛЛЄВ Олександр Борисович, Одеська державна академія будівництва та архітектури, завідувач кафедрою основ архітектури; З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури за адресою: 04053, м.Палацові та садибно-паркові ансамблі Галичини кінця XVIII - першої половини ХІХ ст. відіграли помітну роль у формуванні художньої виразності архітектури краю, стали відображенням естетичних смаків суспільства, втіленням ідеї раціоналізму, цілісності, гармонії і врівноваженості, а також домінуючого принципу класицизму - звернення до природи й античності. Актуальність дисертаційного дослідження визначається необхідністю вивчення архітектурно-планувальних і стилістичних особливостей палацових і садибно-паркових ансамблів Галичини кінця XVIII - першої половини ХІХ ст. Знищення культурної спадщини, недбале використання і пристосування памяток архітектури до сучасних потреб, відсутність їх комплексного наукового опрацювання доводить актуальність нашого дослідження. Обєктом дослідження стали існуючі, частково втрачені та знищені палацові та садибно-паркові ансамблі Галичини кінця XVIII - першої половини ХІХ ст. Основою для написання наукової роботи стали палацові та садибно-паркові ансамблі Галичини кінця XVIII - першої половини ХІХ ст., а також архівні матеріали Львівського державного історичного архіву, Тернопільського історичного архіву, літературні джерела з Бібліотеки НАН України ім.Найбільш ґрунтовні дослідження палацових та садибно-паркових ансамблів Галичини кінця XVIII - першої половини ХІХ ст. були проведені у 1990 - 2002 рр. Окремо слід виділити дисертаційне дослідження Н. Соснової “Архітектурно-ландшафтний уклад садибно-паркових комплексів Галичини (кінця XVIII - початку ХХ століть) ”, в якому автор проводить детальний аналіз ландшафтних особливостей побудови архітектурних ансамблів, однак менше уваги приділяє стильовим та архітектурно-планувальним особливостям палацових та садибно-паркових ансамблів. Джерелами вивчення палацових та садибно-паркових ансамблів Галичини кінця XVIII - першої половини ХІХ ст. стали збережені памятки, архівні та літературні матеріали, графічні реконструкції. Домінантою палацових та садибно-паркових ансамблів Галичини залишається центральне ядро, але поступово архітектори відмовляються від рамкового типу розташовування архітектурних обємів, надаючи перевагу відкритим фронтальним композиціям. У процесі аналізу архітектурно-художніх і декоративних особливостей палацових та садибно-паркових ансамблів Галичини кінця XVIII - першої половини ХІХ ст. зроблено висновок, що в кінці XVIII ст. в архітектурно-планувальному та стильовому вирішенні ансамблів домінували впливи французської та польської архітектурних шкіл, натомість на початку ХІХ ст. визначальним стає вплив австрійської школи в поєднанні з традиціями місцевого будівництва.Всі варіанти стилю в Галичині розвивалися в одному загальному напрямі, спираючись на теоретичні досягнення провідних філософів, художників, архітекторів і кращі зразки памяток європейської архітектури. Основними чинниками, що спричинили розвиток палацової та садибно-паркової архітектури Галичини кінця XVIII - першої половини ХІХ ст., стали: активна розбудова краю, зріст економіки, відкриття нових громадських навчальних закладів, театрів, поява цілої плеяди професійних архітекторів, які працювали для місцевого замовника і дотримувалися провідних мистецьких орієнтирів європейських архітектурних шкіл. На основі історико-порівняльного аналізу стильових особливостей 52-х палацових і садибно-паркових ансамблів Галичини кінця XVIII - першої половини ХІХ ст. у роботі доведено, що: І. Виділено три способи розташування палацових та садибно-паркових ансамблів відносно загальної забудови населеного пункта: 1). ансамбль поза межами забудови; 2). ансамбль на краю забудови; 3). ансамбль у структурі забудови. Окреслено роль і місце обємно-просторової пластики у формуванні композиції палацових та садибно-паркових ансамблів Галичини кінця XVIII - першої половини ХІХ ст.

Основний зміст роботи