Стильові домінанти німецького романтичного дискурсу та їх мовна об’єктивація - Автореферат

Харківський національний університет імені В.Н. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наукРобота виконана на кафедрі німецької філології Запорізького національного університету Міністерства освіти і науки України. Приходько Анатолій Миколайович, професор кафедри германської філології Київського міжнародного університету Безугла Лілія Ростиславівна, доцент кафедри німецької філології Харківського національного університету імені В.Н. Захист відбудеться 17.04.2007 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.051.16 у Харківському національному університеті імені В.Н. З дисертацією можна ознайомитись у Центральній науковій бібліотеці Харківського національного університету імені В.Н.Не є виключенням із цієї системи й німецький романтичний дискурс, що неодноразово ставав обєктом літературознавчих (Н.Я. Однак попри численні спроби вчених заглибитися у природу німецького романтичного дискурсу, не зясованими залишилися його лінгвістично релевантні властивості - стильовий профіль і специфіка вербального аранжування романтичної моделі світу. Особливий вузол проблематики утворює складне співвідношення понять „стиль” і „дискурс”, розвязання якого дозволяє не лише вирішити питання стильової єдності німецького романтичного дискурсу, але й осмислити вплив, який він здійснив на всю комунікативну культуру, в тому числі й на культуру сучасного інформаційного суспільства, створивши підґрунтя для розвитку нових типів і видів дискурсу. 2) уточнити лінгвістично релевантні параметри німецького романтичного дискурсу в контексті функціонально-стильової проблематики мовознавства; німецький романтичний дискурс Це уможливлює інтегративне використання традиційних і новітніх методів дослідження: дискурс-аналізу (для когнітивно-комунікативного моделювання німецького романтичного дискурсу як соціо-і лінгвокультурного явища), контекстуально-інтерпретаційного (для опису основних стилістичних засобів і прийомів у німецькому романтичному дискурсі), методу порівняльного аналізу (для вивчення стильових елементів дискурсу та їхніх інваріантів - стильових рис), а також методу функціонально-семантичного аналізу (для опису прагматичних функцій стилістичних засобів).Дискурс і текст співвідносяться між собою як „загальне - часткове”, де текст постає конститутивною одиницею дискурсу, а дискурс - одиницею вищого рівня абстракції, що охоплює потенційно безкінечну кількість реальних текстів. 3) структуру романтичної моделі обєкта зумовлює структура світобачення автора, і тому твір є моделлю одночасно двох обєктів - середовища й особистості автора; НРД моделює лінгвокультурний простір своєї епохи у характерний тільки для нього спосіб, в якому значну роль відіграє феномен „стиль” - структура, конструкція, каркас романтичної моделі світу, і водночас інструмент, механізм реалізації романтичного когнітивного змісту - певного функціонально-смислового континууму. Разом із тим, романтичний стиль є набором повторюваних у n-множині різножанрових текстів і обєктивованих специфічними мовними формами стильових домінант - смислів, що програмують вибір, трансформацію та комбінування мовних засобів, які використовуються для маніфестації романтичної концептуальної моделі світу в НРД. З одного боку, ці одиниці виступають як функції, що позначають відношення між структурою цієї свідомості та структурою романтичної моделі світу, реалізованою в дискурсі.Вся система домінантних стильових ознак НРД (абсолютна еготивність, амбівалентність і абстрактність, фрагментарність і дистаксія) обєктивується через широкий спектр стилістичних засобів і підпорядковується єдиному алгоритму - інтегральному принципу романтичної невизначеності. Абсолютна еготивність реалізується в НРД в інтроспективній референції (превалюванні автокомунікативних стратегій і прийомів „поетики дзеркального відображення”), у жанровому синкретизмі (активному використанні гібридних жанрових форм), мовленнєвій перформації (використанні прийомів логодабарії та ономантії). Усі стилістичні засоби перетинаються і взаємодіють в аспекті мовної гри, що цілком відповідає ставленню субєктів цього дискурсу до світу, зокрема їх пафосу універсальної іронії, а також принципам „романтичного магічного ідеалізму”, який полягає в абсолютній свободі автора від будь-яких умовностей і регламентацій. У людичній функції цих стилістичних засобів проявляється бажання субєктів НРД втекти з реальності у світ ідеалу і в такий спосіб самоствердитися посеред невизначеності буття. Вона є, з одного боку, проявом абсолютної еготивності субєктів НРД, які нехтують усталеними нормами, традиційними формами й чіткими дефініціями, а з іншого, - амбівалентності й абстрактності, оскільки шляхом штучного синтезу розєднаних одне з одним відчуттів реалізує романтичний потяг до відновлення чи створення універсальної цілісності світу особистості.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ