Історія формування лексики сучасної кримськотатарської мови та аналіз її функціональних стилів. Визначення диференціальних ознак стилістично маркованих засобів та розробка опису стилістичної диференціації лексики сучасної кримськотатарської мови.
НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ НАУК УКРАЇНИСпеціальність 10.02.13 - мови народів Азії, Африки, аборигенних народів Америки та Австралії АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук Роботу виконано на кафедрі кримськотатарського мовознавства Таврійського національного університету ім. Меметов Айдер Меметович, Таврійський національний університет імені В.І. Мусаєв Кенесбай Мусайович, Інститут мовознавства РАН, провідний науковий співробітник відділу урало-алтайських мов (м.Однак тут необхідно зазначити, що ці вчені здебільшого займалися дослідженням лексичної стилістики, наприклад, азербайджанської та узбецької мов, або вивченням розвитку літературної мови та її стилів, вивченням якогось конкретного функціонального стилю, або ж було вивчено структурні та функціонально-стилістичні модифікації сучасних тюркських мов. Це дає підставу для виділення проблеми стилістичної диференціації кримськотатарської мови, оскільки стилістична диференціація словникового складу є однією з важливих проблем сучасної науки про мову. Повна невивченість стилістично забарвлених засобів сучасної кримськотатарської мови і, зокрема, стилістично забарвленої лексики, відсутність таких словників, як діалектологічний словник кримськотатарської мови, тлумачний словник кримськотатарської мови підтверджують важливість визначення стилістичної характеристики слів кримськотатарської мови. лексика кримськотатарський мова стилістичний Дисертантові належить вибір і обґрунтування теми “Стилістично забарвлена лексика кримськотатарської мови”, прийнятої для дослідження як самостійного актуального наукового напрямку кафедрою кримськотатарської та східної мов Таврійського національного університету ім. Вперше обґрунтовано розуміння диференціальної ознаки стилістично маркованих засобів для кримськотатарської мови; вперше подано класифікацію стилістично забарвленої лексики кримськотатарської мови; здійснено стилістичну диференціацію лексики кримськотатарської мови.Хакова “Развитие татарского национального литературного языка и его стилей” автором досліджено татарську літературну мову й історію її вивчення; шляхи формування та розвитку татарської літературної мови; стилістичну диференціацію в татарській національній літературній мові. У даній праці автором проведено велику роботу щодо визначення диференціальних ознак лексики, точної характеристики стилістично маркованої лексики, а також щодо вивчення лексики, яка повідомляє про сферу свого вживання, і лексики, яка повідомляє про ставлення мовця до предмета мовлення. Петрищевою класифікація не може бути прийнята однозначно і не може бути застосована повною мірою до лексики кримськотатарської літературної мови, оскільки стилістично забарвлена лексика кримськотатарської мови на сучасному етапі недостатньо досліджена і не введена до наукового ужитку. 62) і піднесену, і фамільярну лексику включають до розряду експресивних засобів і розглядають ці види лексики як особливі різновиди експресивної лексики Окремі лінгвісти включають до розряду експресивних також слова, що позначають ознаку гіперболи, наприклад, у кримськотатарській: кемлик “зло”, протиставляючи його слову яманлыкъ “недобре”, къоджаман “величезний”, протиставляючи його слову буюк “великий”; бир зерре “крихітний”, протиставляючи його уфачыкъ “маленький”, бир узумда “моментально”, протиставляючи його слову тез “швидко”, а також слова, що не втратили образності, “свіжі” слова (так звані маловживані), наприклад, девлетчилик “державність”, анаяса “конституція” і т. д. У другому розділі “Історія формування лексики кримськотатарської мови та її функціональних стилів” з метою конкретного вивчення функціонально-стилістичної інтерпретації кримськотатарської мови розглянуто поетапне формування, як бази, лексики кримськотатарської мови, і, як подальший її розвиток, - формування функціональних стилів кримськотатарської мови.Кримськотатарська літературна мова розвивалася на давньотюркській основі, зразками якої ми могли б назвати і виділити “Huastuanift” (Покаянна молитва маніхійців), Алтун йарук (Сутра золотого блиску), Дивану лугат іт-турк (Словник тюркських мов) і Кутадґу билиґ (Благодатне знання). Цей “принцип письма” ще довгий час зберігався в інших тюркських мовах, наприклад, у староузбецькій, що підтверджується в трохи алегоричній формі, зафіксованій у творчості царевича Бабура: базар тили - “просторічне мовлення”, “мовлення простолюдина” і сарай тили - “мовлення знаті”, “мовлення палаців”. В описуваному випадку видно, як звужується ареал “кримської” мови, і, відповідно, звужується ареал “кипчацької” - “степової” мови. Починаючи з XVI по XIX ст. відбувається така диференціація кримськотатарської літературної мови, де мова розглядається територіально і визначається її носієм: шеэр ве дагъ халкъы, шеэр ве дагъ тили - “міський і гірський народ”, “міське і гірське мовлення”; чель халкъы, чель тили - “степовий народ”, “степове мовлення”.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
