З"ясування основ стилістичного аспекту розшарування лексики в українській мові. Дослідження наявності маркованої лексики в драмі Лесі Українки "Лісова пісня". Аналіз окремих маркованих слів, їх естетичного аспекту та функціонального призначення.
Аннотация к работе
Вступ Першоелементом індивідуального стилю письменника по праву вважається слово. Особливо це стосується тих мовних одиниць, які формують основоположні образи письменника, в нашому випадку це маркована лексика. У мовознавчій літературі запропоновано кілька принципів характеристики й класифікації маркованих лексичних одиниць (стилістично маркованих, стилістично зумовлених, стилістично забарвлених) - праці О. Тараненка, Н. Хруцької, О. Єфімова, Ю. Скребнєва, О. Петрищевої, М. Кожиної та ін.). З огляду на це, тема нашої роботи - Стилістично марковані слова у Лісовій пісні Лесі Українки, що передбачає дослідження маркованої лексики, а також її естетичного аспекту на конкретному матеріалі, є актуальною. Предмет вивчення - це використання маркованих слів як засіб стилістичного увиразнення думки в Лісовій пісні Лесі Українки. Об’єкт нашого дослідження - це маркована лексика української мови. Основними групами такої лексики є назви ділових паперів - заява, інструкція, доповідна, пояснювальна записка, накладна, протокол, витяг з протоколу, клопотання і т. ін., номенклатурні назви (назви установ, службових осіб тощо) - міністерство, генеральна дирекція, генеральний прокурор, директор, інспектор, начальник відділу збуту, диспетчер служби руху, завідувач лабораторії, секретар-референт, менеджер з персоналу тощо, абревіатури для позначення номенклатурних назв - МЗС (Міністерство закордонних справ), ВАТ (відкрите акціонерне товариство), ЗАТ(закрите акціонерне товариство), НДІ (науково-дослідний інститут), БМУ (будівельно-монтажне управління), ДОК (деревообробний комбінат), АГЧ (адміністративно-господарська частина), КБ (конструкторське бюро), ПММ (пально-мастильні матеріали), ДСП (деревностружкова плита) [14, 165]. (126) Зважаючи на термін висока лексика (складова книжного шару), досить поширений у науковій літературі, С.Г. Савченко пропонує сполучення низька лексика [13, 5], маючи на увазі стилістично знижений прошарок, складову розмовного шару.