Дискурс засобів масової інформації - інструмент збагачення словникового складу сучасної української мови. Активізація продукування різноманітної стилістично маркованої лексики - особливість, що характеризує розвиток публіцистики початку ХХІ століття.
При низкой оригинальности работы "Стилістично марковані лексичні неологізми в дискурсі ЗМІ початку ХХІ століття", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Передусім це стосується дискурсу ЗМІ, який є особливо дієвим у продукуванні та донесенні до широкої аудиторії читачів, глядачів і слухачів усе нових і нових номінацій для позначення інноваційних понять, реалій, явищ, ознак, дій та процесів, тобто збагаченні словникового складу української мови початку ХХІ століття. Стаття має такі завдання: обґрунтувати своє розуміння поняття стилістична маркованість неологізмів, зясувати основні причини інтенсифікації творення і вживання таких одиниць у дискурсі масмедіа на початку ХХІ століття, увести до наукового обігу нові лексичні одиниці з різних видів, жанрів і текстів сучасної публіцистики, провести аналіз деяких особливостей використання названих слів. Зібраний нами фактичний матеріал і словники неологізмів [3; 4; 5; 6; 1; 7; 9] засвідчують, що порівняно з попередніми періодами розвитку словникового складу дискурсу масмедіа, часовий зріз початку ХХІ століття характеризується інтенсифікацією, тобто істотним зростанням і поступовим закріпленням у мові значного корпусу нової стилістично маркованої лексики. Вважаємо, що інтенсифікації зростання зазначеної вище лексики сприяв ряд позамовних чинників, із-поміж яких варто назвати такі, як: 1) демократизація суспільства (аж до вседозволеності) та істотне помякшення цензури й самоцензури в масмедіа; 2) активізація суспільно-політичних, економічних, воєнних процесів в Україні (ряд революцій, протестних акцій, погіршення економічної ситуації в державі, безробіття, загострення відносин між нашою країною та Російською Федерацією, ведення військових дій на сході України та ін.); 3) свобода думки і слова, яка сприяє творчій винахідливості журналістів та учасників медійного дискурсу, пошуку неординарності і новизни; 4) відсутність потрібних лексичних одиниць та еквівалентів для новотворів у нормативній мові; 5) протест проти сухої, невиразної мови, кліше, штампів та продукування експресивних, емотивних, оцінних слів; 6) вплив структурних, семантичних і стилістичних особливостей інших мов (особливо англійської), що сприяє дифузії запозичень і калькуванню (як слів, так і словотворчих ресурсів); 7) лінгвальні смаки соціуму, зміна ціннісних орієнтирів та мода на певні мовні одиниці в конкретну історичну добу; 8) лібералізація і більша розмитість норм української літературної мови порівняно з радянською добою; 9) інтенсифікація міжособистісних контактів із обміну інформацією (особливо завдяки інтернету) тощо. Помічено, що стилістично забарвлені слова негативного регістру, створені журналістами й авторами матеріалів у дискурсі ЗМІ, чітко відбивають реалії і поняття, притаманні нинішнім особливостям життя як української, так і світової спільноти - важливим проблемам і явищам, особам, вчинкам, діям, оцінкам і т. ін.: кнопкодавство, кнопокодавити, банкопад, казножер, агроолігарх, рашист, путлер, єврорабиня, трампофобія та ін.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
