Стилістична транспозиція термінологічної лексики в сучасній українській мові (кодифікаційний аспект) - Диссертация

Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка Стилістична транспозиція термінологічної лексики в сучасній українській мові (кодифікаційний аспект)Найбільш динамічний щодо кількісних і якісних характеристик є лексико-семантичний рівень, одиниці якого зазнають неологізації, архаїзації, семантичної перебудови і стилістичної транспозиції, тобто зміни стилістичного статусу лексичних одиниць. Обґрунтування змін стилістичного статусу термінологічної лексики в сучасній українській літературній мові передбачає опрацювання дотичних до окресленої проблеми досліджень українських і зарубіжних мовознавців, у яких висвітлено: 1) сутність загальнолітературної норми (Л. Актуальність обраної теми визначається й тим, що активізація роботи над укладанням словників різних типів на паперових та електронних носіях потребує студіювання явища стилістичної транспозиції, засвідченого в національній лексикографії, що сприятиме адекватному відображенню стилістичного статусу термінолексем у кодифікаційних працях. Дисертація відповідає науковій проблемі “Теоретичні та практичні аспекти культури мови і стилістики” кафедри методики викладання української мови і культури мовлення Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Наукова новизна одержаних результатів полягає в запропонованому аспекті вивчення стилістичної транспозиції термінологічної лексики; уперше в українському мовознавстві шляхом суцільної вибірки реєстрів найважливіших загальномовних словників української мови ХХ - початку ХХІ ст. сформовано корпус терміноодиниць, що зазнали стилістичної переорієнтації; виділено лексико-тематичні групи стилістичних транспозитів; визначено хронологічні параметри зміни їх стилістичного статусу; виявлено типи ускладнення семантики стилістично переорієнтованих термінів і представлено класифікацію видів їх семантичної структури; укладено перелік слів із неадекватно кодифікованим стилістичним статусом; встановлено залежність стилістичної транспозиції терміноодиниць від соціолінгвальних характеристик.Саме тому при нормуванні власне термінології необхідно орієнтуватися на принципи нормування усієї мови загалом. Пилинського “Мовна норма і стиль”: “Норма літературної мови - це реальний, історично зумовлений і порівняно стабільний мовний факт, що відповідає системі і нормі мови і становить єдину можливість або найкращий для даного конкретного випадку варіант, відібраний суспільством на певному етапі його розвитку із співвідносних фактів загальнонародної (національної) мови в процесі спілкування” [178, с. Необхідно зазначити, що найбільш соціалізованими є норми саме літературної мови, бо така норма “повязана з певним людським суспільством, з усіма його інституціями аж до держави включно” [223, с. Другий - норми, які визначаються структурою мови, норми, які накладають обмеження на можливості, що надає система. Русанівський відводить кодифікації вторинну роль стосовно норми, тобто визначає кодифікацію як результат наукового пізнання закономірностей вияву норми на певному етапі розвитку мови [200, с.Переносити що-небудь (ідею, образ, термінологію тощо) з одного жанру в інший, з однієї науки в іншу, відповідно змінюючи, пристосовуючи” [ВТС-2004, 1262]. Термін транспозиція використовується й у лінгвістиці. В сучасній мовознавчій традиції терміном стилістична транспозиція називають зміну місця розташування певної лексичної одиниці в лексико-семантичній системі літературної мови. Струганець зазначає, що основні напрями, за якими відбувається зміна стилістичного статусу лексичних одиниць сучасної української мови такі: “1) нейтралізація стилістичного забарвлення слова чи ЛСВ, 2) розвиток стилістичного забарвлення слова чи ЛСВ і 3) перерозподіл між різними групами стилістично забарвленої лексики” [223, с. В українському мовознавстві простудійовано окремі аспекти проблеми зміни стилістичного статусу термінів (О.Так, при вивченні лексико-семантичної системи синхронічним способом студіюванню підлягають значення слів, стилістична диференціація словникового складу, тематичне і лексико-семантичне групування слів, системні відношення між множинами і звязки між одиницями усередині цих множин. Однак “рух у мові можна простежувати не тільки під час дослідження її історії, але й при аналізі її певного, насамперед сучасного для дослідника, стану” [150, с. Дослідити темпоральні межі переходу термінів до загальновживаного лексичного фонду української мови дали змогу перекладні словники: “Російсько-український словник”, укладач якого П. Тараненко у виданні “Новий словник української мови (концепція і принципи укладання словника)” окреслює вимоги до форми тлумачення у лексикографічній праці: “1) тлумачення робиться за допомогою загальновживаних і стилістично нейтральних одиниць сучасної літературної мови...

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ВИВЧЕННЯ ПРОЦЕСУ СТИЛІСТИЧНОЇ ТРАНСПОЗИЦІЇ ЛЕКСИКИ

1.1 Загальнолітературна і термінологічна норма: іманентні ознаки

1.2 Особливості вивчення процесу стилістичної транспозиції термінолексем у сучасному мовознавстві

1.3 Кодифікаційна практика як джерело дослідження зміни семантико-стилістичних характеристик лексичних одиниць у синхронії та діахронії

Висновки до розділу 1

РОЗДІЛ 2. РЕПРЕЗЕНТАЦІЯ СТИЛІСТИЧНОЇ ТРАНСПОЗИЦІЇ ТЕРМІНОЛОГІЧНИХ ОДИНИЦЬ В УКРАЇНСЬКІЙ ЛЕКСИКОГРАФІЇ

2.1 Чинники динамічних зрушень у лексико-семантичній системі літературної мови

2.2 Взаємодія стилістичних і семантичних процесів під час переходу терміноодиниць до загальновживаного лексичного фонду

2.3 Специфіка стилістичної транспозиції термінів різних лексико-тематичних обєднань

2.3.1 Лексико-тематична група «Медицина»

2.3.2 Лексико-тематична група “Спорт

2.3.3 Лексико-тематична група конфесійних термінів

2.3.4 Лексико-тематична група економічних термінів

2.3.5 Лексико-тематична група «Техніка»

2.3.6 Лексико-тематична група термінів політико-правової сфери

2.3.7 Лексико-тематична група термінів із позначкою спец.

Висновки до розділу 2

РОЗДІЛ 3. СПІВВІДНОШЕННЯ КОДИФІКАЦІЇ І РЕАЛІЗАЦІЇ ТЕРМІНОЛЕКСЕМ У СУЧАСНІЙ МОВНІЙ ПРАКТИЦІ СОЦІУМУ

3.1 Термінологічні одиниці з неадекватно кодифікованим стилістичним статусом

3.2 Механізм дослідження співвідношення кодифікації та реалізації лексичних норм

3.3 Кореляція показників стилістичної транспозиції терміноодиниць і соціолінгвальних параметрів

Висновки до розділу 3

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

СТ - стилістичний транспозит

ЛСВ - лексико-семантичний варіант

МК - мікрозначення

РУС-37 - Російсько-український словник / Відп. ред. П. Мустяца. - К.: Видавництво АН УРСР, 1937. - 890 с.

РУС-48 - Російсько-український словник / Гол. ред. М. Калинович. - К.: Видавництво АН УРСР, 1948. - 804 с.

РУС-68 - Російсько-український словник - Т. 1 - 3. - К.: Видавництво АН УРСР, 1968.

РУС-79 - Російсько-український словник / Укл. Д. Ганич, І. Олійник. - К.: Рад. школа, 1979. - 1012 с.

СІС-85 - Словник іншомовних слів / За ред. О. Мельничука. - Вид. друге, випр. і доп. - К.: Головна редакція УРЕ, 1985. - 966 с.

СУМ - Словник української мови / І. К. Білодід (гол. ред.) та ін. - Т. 1 - 11. - К.: Наук. думка, 1970 - 1980.

СІС-2000-МП - Словник іншомовних слів / Укл. Л. О. Пустовіт та ін. - К.: Довіра, 2000. - 1018 с.

СІС-2000-П - Словник іншомовних слів / Уклад.: С. М. Морозов, Л. М. Шкарапута. - К.: Наук. думка, 2000. - 680 с.

ВТС-2004 - Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел. - К.; Ірпінь: ВТФ “Перун”, 2004. - 1440 с.