Загальна характеристика прикметника як частини мови. Стилістичні і виразні властивості прикметника в українській мові. Поняття стилістики і визначення стилістичних особливостей морфологічних ознак прикметника, опис його основних художньо-виразних ознак.
Курсова робота Стилістичні властивості прикметника Зміст ВСТУП РОЗДІЛ 1. СТИЛІСТИЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ПРИКМЕТНИКА 2.1 ПОНЯТТЯ СТИЛІСТИКИ 2.2 СТИЛІСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ МОРФОЛОГІЧНИХ ОЗНАК ПРИКМЕТНИКА 2.3 ХУДОЖНЬО-ВИРАЖАЛЬНІ ВЛАСТИВОСТІ ПРИКМЕТНИКА ВИСНОВКИ ДОДАТКИ СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ стилістика виразність морфологічна ознака прикметник ВСТУП Особистісна сутність людини, її фізіологічна й духовна індивідуальність, винятковість, неповторність і окремішність усього живого й неживого в природі, усіх пізнаних людиною істот і предметів створюється певною сукупністю тих якостей, ознак, які властиві будь-кому й будь-чому. Зміст усіх трьох семантичних груп прикметників - відносних (їх у мові найбільше), якісних і присвійних - незмірно широкий. Гончар); вживаються тропеїчно, передусім метафорично, через що стають засобом художньо-образного вислову; це зазвичай епітети, які бувають відносними і якісними, невідокремленими і відокремленими: На галяві озерце - кришталеве люстерце (Т. Коломієць); Звичайна хмара, сіра і осіння, пропише раптом барви золоті (Л. Костенко); Любили один одного, щасливі, просвітлілі й сумні (М. Стельмах); Пахло медом, і здавалось, що це шумить весняний молодий дощик, запашний і веселий (С. Васильченко). Це також досягається тим, що такий прикметник у сполученні з іменником усталився на другому місці в сполученні слів: полин гіркий (назва), порічки червоні, синюха блакитна. Від складних прикметників (яскраво-червоний, південно-східний, західноукраїнський, українсько-німецько-французький) форми вищого й найвищого ступенів утворюються тоді, коли основи складного прикметника належать до якісних прикметників (яскраво-червоніший, яскраво-найчервоніший); ступені порівняння не утворюються від відносних чи присвійних прикметників: народногосподарський, загальнонародний, шестиповерховий, самодержавний. Прості однослівні (синтетичні) форми вищого й найвищого ступенів порівняння економніші, історично традиційні, давні, вони використовуються в усіх стилях мови, особливо в розмовно-побутовому і художньому: Стає для мене ширшим синій обрій (Т. Коломієць); Ольга була вища, ніж я пам’ятав. Над даною темою працювали О.О. Потебня, В.О. Горпинич, О.Д. Пономарів. Також не менш важливою є стаття П.С. Дудика «Стилістична спроможність прикметників», що розміщена у підручнику «Стилістика української мови». Для реалізації цієї мети необхідно розвязати такі завдання: 1) дослідити значення та сутність прикметника в українській мові; 2) окреслити основні поняття стилістики; 3) визначити стилістичну роль прикметників; Обєктом роботи є прикметники сучасної української літературної мови. За підручником Шкуратяни Н.Г., Шевчук С.В. «Сучасна українська літературна мова» прикметник має більш спрощене визначення - повнозначна змінна частина мови, що виражає ознаку предмета, оформляючи її змінними формами роду, числа, відмінка [2, с.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
