Стилістичні особливості скіфського мистецтва - Реферат

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ОДЕСЬКА ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ» РЕФЕРАТ на тему: Стилістичні особливості скіфського мистецтваКультура і мистецтво будь-якого народу завжди відображають особливості його життя, його історії, подвигів і страждань. У цьому сенсі скіфи мало чим відрізняються від інших народів, що жили на землі. Всі три племені займалися землеробством, причому скіфи-орачі вирощували хліб і продавали його за посередництвом ольвіополітів далі в міста античного світу. Саме кочовий спосіб життя був споконвічний але звичним для скіфів. Ось чому ні кіммерійці, ні скіфи не залишили нам значних за габаритами творів мистецтва.Ясність задуму, чистота форм, збалансованість і ритмічність малюнка і - що важливо - розуміння матеріалу, з якого зроблена річ, - все це було характерними особливостями стилю євразійських кочівників. Щілинка, через яку вони дивилися на світ, можливо, не давала повного огляду, та все ж усередині цих покладених на них долею обмежень відкривалися широкі перспективи; їхніх очей бачив з незвичайною ясністю і проникливістю, гострий розум працював чітко, а рука створювала форму з безпомилковим і невимушеним майстерністю. У кочівників було мало причин для створення будь-яких предметів на честь богів або людей, але вони інстинктивно відчували красу і хотіли оточити себе «звіриними» формами, які доставляли їм радість. Цим формам потрібно було надати декор, так як кочівник не любить мистецтво, яке зобовязана стимулювати його уяву. Розтягнуті обриси швидко рухається тварини - летить галоп, як його назвали, - вище досягнення їхнього мистецтва, навіть притому що голова і передні ноги тварини можуть бути зображені спереду, в той час як його задні ноги можуть бути повернені в протилежному напрямку так, щоб це виглядало як падіння підстреленого звіра.Виняток становлять сцени, що зображують одного або більше тварин, нападників на іншу тварину, так, наприклад, риба-крило з піхов з Мельгуновського кургану. Будучи спочатку обєктом поклоніння серед сибірських аборигенів, він, мабуть, втратив більшу частину свого давнього релігійного значення до часів скіфів, але більш ніж імовірно, що віра в те, що олені переносять душі мертвих в потойбічний світ, була все ще широко поширена в Євразії в Протягом 1-го тисячоліття до н. е. Можливо, це пояснює присутність зображень оленя на похоронних предметах і може допомогти пояснити наявність оленячих рогів на кінських масках (фото 11, 12), виявлених у Пазирик, де скорботні одноплемінники цілком могли сподіватися прискорити подорож небіжчиків у потойбічний світ, наділяючи своїх коней допомогою цих масок додаткової швидкістю оленя чи птаха. І напевно, має значення те, що вони показані біжать, тоді як олені, що зявляються на предметах, ніяк не повязаних з похоронами, часто знаходяться в позі відпочинку та настільки сильно стилізовані, що важко уявити собі, що вони були призначені тут для якоїсь іншої мети, недекоративного. Її слід віднести до середини IV ст. до н. е., тобто до більш пізнього строку, що підтверджується стилістичними особливостями, так як, хоча сам олень має прекрасні форми, при порівнянні з оленем зі станиці Костромської виявляється щось злегка механічне в обробці рогів.

Зміст

1. Виникнення скіфського мистецтва

2. Загальна характеристика мистецтва скіфів

3. Характерні стилістичні особливості скіфського стиля

4. «Звіриний стиль» як основа скіфського мистецтва

Список використаної літератури

1. Виникнення скіфського мистецтва