Стиль спілкування вчителя як чинник впливу на емоційне самопочуття учнів різного віку - Автореферат

Національна академія педагогічних наук України Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наукНа підставі теоретичного аналізу понять "психічний стан" й "емоційний стан" запропоновано розуміння поняття "емоційне самопочуття" як субєктивної оцінки емоційного психічного стану, або самооцінки міри комфортності емоційного стану. Емоційне самопочуття залежить від таких чинників: зовнішньої ситуації, до якої відноситься і стиль спілкування вчителя; внутрішньої психологічної ситуації особистості (мотиви, прагнення, бажання) та її загального психічного стану. Емпірично встановлено звязок між стилем спілкування вчителя й емоційним самопочуттям учнів різного шкільного віку. Розроблено і апробовано психокорекційну програму, спрямовану на розвиток демократичного стилю спілкування вчителя з учнями. Результаты факторного и корреляционного анализа позволили выделить те личностные характеристики учеников (самооценка, уровень притязаний, тип поведения, акцентуации характера, познавательная активность, характеристики морально-этического потенциала, симптомы эмоционального выгорания), которые влияют на их эмоциональное состояние при разных стилях общения учителя.Сучасна школа найкраще справляється з формуванням інтелектуальних умінь та навичок; значно гірше складається ситуація з урахуванням вчителями у процесі педагогічних впливів емоційних переживань, емоційних станів й емоційного самопочуття учнів. Як показали дослідження, саме стиль спілкування вчителя з учнями значною мірою впливає на емоційну сферу психіки дитини, детермінує розвиток особистості та її соціалізацію в колективі, позначається на результатах навчальної діяльності (О.А. Різні стилі спілкування вчителя зумовлюють неоднакове емоційне самопочуття учнів різного шкільного віку, що виявляється в таких їх особистісних характеристиках: самооцінка, рівень домагань, тип поведінки, акцентуації характеру, особистісна тривожність, ригідність, агресивність, пізнавальна активність, самоактуалізація і прояви морального потенціалу. Мета дослідження полягає у визначенні вікових особливостей емоційного самопочуття учнів різного віку залежно від стилю спілкування вчителя, зясуванні психологічних чинників розвитку стилю спілкування вчителя, розробці та апробації програми з корекції стилю спілкування вчителя з метою поліпшення емоційного самопочуття учнів. На підставі моделі емоційного самопочуття розробити й апробувати програму психологічної корекції стилю спілкування вчителя з учнями.У першому розділі - "Теоретико-психологічний аналіз проблеми спілкування вчителя з учнями та їх емоційного самопочуття" - зясовано характерні особливості педагогічного спілкування, проаналізовано існуючі класифікації стилів педагогічного спілкування, розкрито специфіку впливу стилю спілкування вчителя на емоційний стан учня й на ефективність навчання, доведено, що демократичний стиль спілкування вчителя можна розглядати як чинник гуманізації навчально-виховного процесу, показано значущість позитивного емоційного самопочуття для гармонійного розвитку особистості учнів. В основу моделі покладено умови впливу: зовнішньої ситуації - змін у суспільстві, впливу інформації, впливу інших людей (стиль спілкування вчителя); внутрішньої психологічної ситуації - змін в організмі людини (стан здоровя); впливу індивідуальних можливостей (мотивів, прагнень, бажань) і загального психічного стану особистості, викликаного емоціями, переживаннями, почуттями, які обумовлюються наявною ситуацією. Зміни в емоційних станах, що лежать в основі емоційного самопочуття учнів, детерміновані здебільшого особливостями спілкування вчителя з учнями, стрижневою характеристикою якого є стиль. У підґрунті класифікації стилів педагогічного спілкування різних авторів лежать такі полярні ознаки: 1) настановлення вчителя на рівноправність у спілкуванні з учнями - відсутність рівноправності; 2) орієнтація вчителя на творчість у спілкуванні з учнями - орієнтація на певні стереотипи у спілкуванні й відсутність творчого ставлення; 3) настановлення вчителя на взаєморозуміння з учнем - формальність у спілкуванні (С.Д. В учнів молодшого шкільного віку є потреба наслідувати вчителя, а вчитель із ліберальним стилем спілкування сам не має чітких правил поведінки, не є організатором і керівником дитячого колективу, тому школярі - внаслідок спілкування з ним - схильні відчувати певну роздратованість, злість.

Основний зміст