Стилі бароко і класицизму в європейському мистецтві XVII–XVIIІ ст. - Реферат

Риси новоєвропейської культури XVII-XVIII ст. 2 Загальний огляд. Художні стилі в європейській культурі XVII-XVIII ст. 3 Доба бароко. Вплив бароко 4 Класицизм як напрямок розвитку мистецтва та літератури. Риси новоєвропейської культури XVII-XVIII ст. Великі географічні відкриття кінця XV - початку XVI ст., європейський гуманізм та Реформація, створення мануфактурного, а пізніше і промислового виробництва кардинально змінили становище людини в суспільстві, сприяючи переосмисленню її зв?язку з природою, спонукали до нових методів дослідження навколишнього світу та його освоєння. Насамперед для XVII ст. характерна наукова революція, коли розвиток наукових знань почав випереджати техніку. Велике значення для розвитку наукових знань у цей період мало особисте листування між вченими - так зв. Прообразом наукових закладів став проект науково-дослідного центру Дім Соломона Френсіса Бекона (1561-1626). Конкретним втіленням ідей Ф. Бекона про науку нового типу, здатну вирішувати практичні завдання заради добробуту людей, стало створення Лондонського королівського товариства (Академії наук), заснованого 1660 p., але офіційно затвердженого в 1662 р. Одним з творців Лондонської академії наук став Роберт Бойлъ (1627-1691), до неї з 1672 р. належав Ісаак Ньютон. Основоположником емпіричного (досвідного) методу пізнання став англійський філософ Френсіс Бекон - барон Веруламський, віконт Сент-Албанський (1561-1626), який протягом 1618-1621 pp. був лорд-канцлером Англії. Бурхливого розвитку набули математика, механіка, астрономія, філософія. Початок філософії нового часу було покладено Рене Декартом (1596-1650) - французьким філософом, математиком, представником класичного раціоналізму. Ці відкриття представлені у Математичних началах натуральної філософії - найвизначнішому творі І. Ньютона, виданому латиною 1687 р. Математичні начала, на думку таких видатних вчених як М.В. Ломоносов, Вольтер, Ж.-Л. Лагранж, А. Ейнштейн, СІ. Термін Просвітництво вперше вживається у Вольтера та И.-Г. Гердера, але утвердився після статті І. Канта Що таке Просвітництво?. (Дж. Локк) і отримала свій широкий розвиток у XVIII ст. у Франції (Вольтер, Ж.-Л. д?Аламбер, Д. Дідро, Ш.-Л. Монтеск?є, К.-А. Гельвецій, П.-А.-Д. Гольбах, Ж.-Ж.Руссо та ін.). Дж. Локк став першим філософом, який написав Конституцію для Північної Кароліни, схвалену 1669 p. народними зборами. Фактично один Ж.-Ж. Руссо залишався прибічником ідей республіканізму. У XVIII ст. у Франції та Німеччині створилася мережа гірничих академій. Педагогічна доктрина Просвітництва спрямовувалась не на формування універсальної людини, що було характерним для епохи Відродження, а на підготовку маленької людини до життя, завдаючи тим самим удар по освітянському елітаризму попередньої доби. Зокрема, Вольтер - послідовник театральних традицій XVII ст., прихильник Мольєра, написав 52 п?єси та 27 трагедій, пронизаних ідеєю віротерпимості, засудженням релігійного фанатизму, абсолютистського гніту та клерикалізму (Задіг, або доля, Кандід, або оптимізм, Історія мандр Скарментадо, Фанатизм, або Магомет Пророк, Меропа та ін.).