Стереотипи породження та сприймання журналістського твору (на матеріалі газетних текстів) - Автореферат

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наукНауковий керівник: доктор філологічних наук, професор Непийвода Наталія Федорівна, Інститут журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка, завідувач кафедри мови та стилістики Захист відбудеться "14" жовтня 2003 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.001.34 Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 04119, Київ, вул. З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 01033, Київ, вул.Суспільна практика, відображена у свідомості, породжує стереотипи, що сприяють комунікації. Вивчення стереотипів журналістських творів як одного з механізмів взаємодії соціального середовища й особистості, встановлення закономірностей породження, функціонування й сприймання газетних стереотипів набувають особливої актуальності внаслідок масових спроб маніпуляції суспільною свідомістю за посередництвом ЗМК. Газетно-публіцистичний стиль відбиває дві протилежні тенденції - тяжіння до стереотипу (відтворення готових мовних формул, конструкцій) і прагнення до експресії з метою впливу на читача. Для досягнення цієї мети необхідно було виконати такі завдання: проаналізувати результати досліджень стереотипів, напрацьовані в соціальній психології, філології та журналістиці; зясувати, яким чином стереотипність у доборі лексичних засобів і синтаксичних конструкцій зумовлює стереотипи в композиційній упорядкованості журналістських творів;Розділ перший "Стереотипізація як метод впливу на аудиторію" присвячено аналізові наявних досліджень соціальних стереотипів у різних науках (соціопсихології, психолінгвістиці, журналістиці), визначенню ролі стереотипів у процесах масової комунікації, зокрема у формуванні перцептивного образу у свідомості людини. Осмислення стереотипу в працях різних науковців відбувається за кількома напрямами: по-перше, є прагнення виявити хибні стереотипи, які складалися десятиліттями у свідомості людей, зіставити той чи інший стереотип на прагматичному рівні з сучасною реальністю, визначити його соціальну суть; по-друге, спостерігається заглиблення у природу цього соціопсихолінгвального явища, прагнення побачити певний стереотип у звязках з іншими, простежити взаємодію тих чинників, які дають цілісність, створюють образ. Наявні в науковій літературі погляди на визначення ролі стереотипу дають змогу виявити кілька поширених тенденцій його характеристики. Перша з цих тенденцій визначає стереотип як негативне явище і виходить з таких положень: стереотип - стійка структура, яка характеризується ригідністю і консервативністю; Узагальнення відповідних досліджень дало змогу визначити специфіку кожного з цих аспектів: з філософської точки зору, стереотипи - це структурна частина свідомості, яка несе нормотворчий характер і здатна проявлятися у формі моральних імперативів, норм, традицій, вірувань;Процес формування стереотипів (стереотипізацію) можна розглядати з біологічних, філософських, соціологічних, інформаційних та психологічних сторін - як нейромолекулярний процес, як елемент когнітивного процесу, як елемент соціальної психології, як елемент суспільної свідомості, як тип системної організації інформації і як спосіб вербалізації уявлень про навколишній світ (тобто спосіб мовлення - усного й писемного). Стереотипи виникають в індивідуальній, груповій і суспільній свідомості в результаті особистого досвіду людини; сприйняття думок близького оточення й інших людей; Стереотипи відбивають найбільш яскраві риси явища чи події. Частина стереотипів охоплює і ставлення до інформації, тому стереотип відіграє велику роль у сприйманні газетних текстів. Якщо оцінка явища чи події відповідає стереотипу, то її, як правило, приймають без доказів і вважають правильною.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ