Аналіз українських і лезгинських побажань добра і зла, які відзначаються багатством сакральної семантики й зберігають залишки архаїчних уявлень про навколишній світ, акумулюючи культурно-історичний досвід народів, їх асоціативне мислення часів язичництва.
При низкой оригинальности работы "Стереотипи мовленнєвої поведінки українців і лезгинів крізь призму язичництва", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
СТЕРЕОТИПИ МОВЛЕННЄВОЇ ПОВЕДІНКИ УКРАЇНЦІВ І ЛЕЗГИНІВ КРІЗЬ ПРИЗМУ ЯЗИЧНИЦТВАГоловну увагу зосереджено на зіставному аналізі українських і лезгинських побажань добра і зла, клятв, етикетних формул, які відзначаються багатством сакральної семантики й зберігають залишки архаїчних уявлень про навколишній світ, акумулюючи культурно-історичний досвід народів, їх складне асоціативне мислення часів язичництва. Потебні й ін., де наголошується на ролі природних, географічних, духовних і культурних факторів у формуванні розбіжностей між народами, стверджується наявність тісного взаємозвязку між чотирма фундаментальними феноменами людини: мовою, культурою, суспільством і національним духом. Сумарний набір язичницьких світоглядних уявлень, закладений у названих мовленнєвих стереотипах, являє собою універсальну для багатьох етнічних традицій систему ознак: персоніфікація неба й небесних світил, землі, вогню, води, рослинного й тваринного світу, богів та інших надприродних істот тощо. Важливе місце в системі релігійних вірувань українців і лезгинів часів язичництва посідає вшанування неба й небесних світил - сонця, місяця, зірок, які викликали в первісних людей різноманітні почуття: страх, повагу, сподівання на допомогу й заступництво. Так зявилося традиційне українське привітання-побажання Дай, Боже!, що стало основою для багатьох етикетних висловів релігійного змісту, використовуваних під час трудової діяльності людини: Дай, Боже, щастя!; Дай, Боже, час і пору добру!; Дай, Боже, щоб робилося, не псувалося!; Дай, Боже, на прожиток! тощо.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
