Розгляд діяльності Ставропігійського інституту у другій половині ХІХ ст. - початку ХХ ст. Аналіз взаємодії різних національно-політичних орієнтацій в консервативній українській установі русофільського табору. Протидія інституту процесам полонізації.
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наукУ цьому сенсі своєрідним явищем українського минулого є львівська Ставропігія, історична тяжкість якої простежується із XVI ст. до 1939 р. Вивчення історії Ставропігійського інституту другої половини ХІХ - початку ХХ ст. дозволяє відтворити характер ідейних дискусій у галицькому суспільстві щодо національної ідентичності та політичних орієнтацій, суть галицького русофільства та його еволюцію, простежити шляхи утвердження русофільських симпатій серед галицьких українців і розкрити причини падіння їх популярності та перемоги української національної орієнтації. Неупередженого аналізу потребує й культурно-освітня та наукова діяльність Ставропігійського інституту, яка, здебільшого, оцінювалася крізь призму його русофільської ідеології, і тому апріорно негувалась українськими істориками. Обєкт дослідження - Ставропігійський інститут у контексті суспільно-політичного, культурно-освітнього та церковного руху галицьких українців другої половини ХІХ - початку ХХ ст., предмет - правовий статус львівської Ставропігії у Габсбурзькій монархії, її соціальна структура та внутрішня організація, фінансово-господарський стан, формування ідейної платформи та етапи її еволюції у контексті тогочасних національно-політичних пошуків галицьких українців, діяльність Ставропігійського інституту в науковій та культурно-просвітній сферах. Революція 1848-1849 рр. започаткувала новий етап в історії Ставропігійського інституту, коли він утратив статус єдиної української громадської інституції і мусив діяти в умовах конкуренції різних політичних, культурно-освітніх та господарських товариств, їхньої боротьби за утвердження власного бачення національної перспективи. Мета й завдання дослідження - визначити місце й роль Ставропігійського інституту у громадському житті галицьких українців другої половини ХІХ - початку ХХ ст., здобутки й прорахунки в науковій і культурно-освітній сфері, на його прикладі простежити еволюцію галицького русофільства.В історіографії українофільського напряму, орієнтованій на створення єдиної схеми поступального розвитку українського руху, діяльність Ставропігійського інституту розглядалася передусім із позицій протистояння русофільській ідеології, а відтак його науковий доробок, роль у суспільному та культурному житті галицьких українців применшувалися. Франко, у звязку з чим вони висловлювали критичні думки й щодо літературної та наукової спадщини Ставропігійського інституту і його діячів. Відзначаючи наявність паралельних інституцій народного і русофільського таборів, він виділив Ставропігійський інститут як особливу русофільську церковну організацію, що не мала аналогів у народовців і була найбільш відкритою до порозуміння з ними. Напередодні й під час Першої світової війни розгорнулась нова хвиля критики Ставропігійського інституту у звязку з про православними настроями і колабораціоністською позицією установи щодо російської окупаційної влади. Після втечі в 1915 р. москвофільського керівництва Ставропігійського інституту до Росії його провід перебрала національно налаштована українська еліта.
План
. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
