Ставлення старшокласників до майбутнього сімейного життя - Курсовая работа

Стійкість шлюбно-сімейних відносин залежить від готовності молодих людей до сімейного життя, де готовність до шлюбу розуміється як система соціально-психологічних установок особистості, що визначає емоційно позитивне ставлення до сімейного способу життя. Це обумовлено підсилюються негативними процесами: деградацією сімейного способу життя, поширенням альтернативних форм шлюбно-сімейних відносин, зниженням престижу сімї, потреби мати дітей, зростанням розлучень і внутрішньосімейного насильства. Тут істотне місце займають ставлення молоді до шлюбу і сімї як основному осередку суспільства. У більшості регіонів світу середній вік вступу в шлюб підвищується, і в даний час в підлітковому віці в світі полягає шлюбів менше, ніж десять років тому. Тим не менш, дослідження ціннісних орієнтацій молоді показує, що сімя залишається основною цінністю для молоді.Відповідно, змінюється уявлення про гендерні ролі чоловіків і жінок, вони стосуються не тільки трудової сфери, а й сімейного. Традиційні ролі, при яких жінка вела домашнє господарство, народжувала і виховувала дітей, а чоловік був хазяїном, часто одноосібним власником майна, і забезпечував економічну самостійність сімї, замінилися рольовими, при яких переважна більшість жінок у країнах з християнською і буддійської культурами стали брати участь у виробничій , політичної діяльності, економічному забезпеченні сімї та приймати рівне, а іноді провідну участь у прийнятті сімейних рішень. Колишні, століттями діючі уявлення про те, якими мають бути чоловіки та жінки, стаючи чоловіком і дружиною, вже не відповідають вимогам сьогоднішнього дня. Концепція передбачає виховання гендерної культури у молоді, яка передбачає формування в дитини уявлень про життєвий призначення чоловіка і жінки, притаманне їм позитивних якостях і рисах характеру; розкриття психологічних, фізіологічних і етичних особливостей хлопчиків-юнаків, дівчат-дівчат; формування про жіноче і чоловічу гідність, етичному сенсі краси дитинства, юності, зрілості. Для досягнення необхідного ефекту в процесі формування гендерної культури підлітків необхідно вирішити ряд конкретних педагогічних задач, до числа яких належить виховання: соціальної відповідальності у взаєминах між особами жіночої та чоловічої статі; прагнення мати міцну, дружну сімю, що відповідає сучасним вимогам суспільства: рівноправності батька і матері в сімї; народження декількох діти; взаємини між дітьми і батьками; здатності розуміння інших людей і почуття поваги до них не тільки як до людей взагалі, але також як до представниками чоловічої або жіночої статі, здатності враховувати і поважати їх специфічні психологічні та статеві особливості; адекватного розуміння дорослості: її змісту, істинних ознак, проявів і якостей.Сімейні ролі визначаються місцем і функціями індивіда в сімейній групі і поділяються в першу чергу на подружні (дружина, чоловік), батьківські (мати, батько), дитячі (син, дочка, брат, сестра) та міжпоколінне (дід, бабуся, старший , молодший). Індивід повинен чітко уявляти собі, що, значить, бути чоловіком або дружиною, старшим у сімї або молодшим, якої поведінки чекають від нього, які правила, норми чекають від нього, які правила, норми диктує йому ту чи іншу поведінку. Людина зі слабкими вольовими якостями, хоч і старший за віком у родині або навіть по рольового статусу, наприклад, чоловік, далеко не підійде до ролі глави сімї в сучасних умовах. Діти в процесі самого життя переймають від старших поколінь чимало знань про ставлення до людини іншої статі, про шлюб, про сімю, засвоюють норми поведінки. Етичний, що включає виховання наступних моральних якостей: рівноправного товариського ставлення до представників іншої статі, дружби, поваги до матері, батька, старшим і молодшим, потреби у вихованні дітей, відповідальності, вірності, чесності, стриманості, доброти, поступливості, усвідомлення моральних основ шлюбно-сімейних відносин, любові як моральної основи шлюбу; почуття обовязку перед дружиною (чоловіком), сімєю, дітьми; культури інтимних почуттів, правильних уявлень про ідеального чоловіка і дружини, про батька і матері.Подружня і батьківська соціалізація, як відзначають Ісаєв Д.Н., Каган В.Є., починається на 2-му році життя, коли дитина в сімейному спілкуванні сприймає перші зразки маскулінності і фемінінності. Подружнє і батьківське поведінка матері й батька залишається ще в тіні, не усвідомлюється дитиною, але саме вони опиняються в ролі провідників статевих ролей. У 2-3 роки, коли дитина знає свою стать і починає співвідносити своє" я "з уявленнями про людей свого і іншої статі, у рольових іграх він здійснює маскулінна та фемінінна поведінка, як перш за все подружнє і батьківське (соціосексуальні гри в "тата - маму", "дочки - матері" тощо). Вже в цих іграх хлопчики виконують ролі, повязані з виходом за межі родини і поверненням у неї (полювання, війна, роботу і т.д.

Зміст

Вступ

Глава 1. Підготовка молоді до сімейного життя як соціально-педагогічна проблема

1.1 Формування гендерної культури як аспект підготовки молоді до сімейного життя

1.2 Сімя як фактор підготовки до сімейного життя (шлюбно-сімейних стосунків)

1.3 Аналіз рольових відносин як основа вивчення сімї

Глава 2. Характеристика ставлення старшокласників до майбутнього сімейного життя

2.1 Вікові особливості підготовки до сімейного життя

2.2 Вивчення соціально-педагогічних особливостей ставлення старшокласників до сімї, до шлюбу, передшлюбних відносинам

3. Експериментальна частина

3.1 Вплив на учнів 10-11 класів бесід, лекцій, дискусій про шлюб

Висновок

Література

Додатки