Ставлення російської революційної та ліберальної інтелігенції до українського питання: сприяння національному відродженню України (кінець XVIII – початок XX ст.) - Автореферат

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ СТАВЛЕННЯ РОСІЙСЬКОЇ РЕВОЛЮЦІЙНОЇ ТА ЛІБЕРАЛЬНОЇ ІНТЕЛІГЕНЦІЇ ДО УКРАЇНСЬКОГО ПИТАННЯ: СПРИЯННЯ НАЦІОНАЛЬНОМУ ВІДРОДЖЕННЮ УКРАЇНИ (кінець XVIII - початок XX століття)Робота виконана на кафедрі давньої та нової історії України Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Науковий керівник: доктор історичних наук, профессор Колесник Віктор Федорович кафедра давньої та нової історії України Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Захист відбудеться “20” червня 2001 р. о 12 годині на засіданні Спеціалізованої вченої ради Д 26.001.01 при Центрі українознавства Київського національного університету імені Тараса Шевченка (01033, м.Цей багатогранний процес поступово охопив усі сфери суспільного життя українців, втягнув у свою орбіту представників різноманітних верств, станів і, навіть, поодиноких прихильників демократичного розвитку народів з числа інонаціональної інтелігенції. На думку автора, актуалізація питання внеску частини радикальної та ліберальної російської інтелігенції (критерієм приналежності до російської інтелігенції визначаються відповідні світоглядні орієнтири) в українське відродження дозволить доповнити і розширити загальну картину національного ренесансу кінця XVIII - початку XX століття. Розкриваючи фактологічний бік питання, видається можливим зобразити процес політичного та культурного відродження України як явище щонайменше загальнословянського значення, коли представники інших націй, зокрема російської, свідомо чи не свідомо, але підпадали під вплив української національної стихії, робили свій внесок у справу національного ренесансу сусіднього словянського народу. Різноманітні приклади подвижницької діяльності на ниві українознавчих досліджень і популяризації української культури вперше висвітлюються в контексті певних етапів національного відродження, що дозволяє розкрити нові аспекти культурно-просвітницького руху в Україні. Дисертант ставить за мету комплексний аналіз питання внеску російської революційної та ліберальної інтелігенції в українське національне відродження кінця XVIII - початку XX століття у контексті трьох етапів цього процесу: фольклорно-етнографічного, або етапу збирання історичної спадщини (до заснування Кирило-Мефодіївського товариства); просвітницького (до кінця ХІХ століття, тобто до заснування Революційної української партії - першої політичної партії в Наддніпрянщині); політичного етапу українського відродження (з 1900 до 1917 року).У вступі обгрунтовано актуальність теми дисертації, сформульовано мету й основні завдання роботи, розкрито теоретично-методологічну базу дослідження, визначено наукову новизну, теоретичне й практичне значення дисертації, вказано форми її апробації. Його розпочато аналізом визначених автором основних концептуальних ліній, що охоплюють наявні історичні й історіософські дослідження участі російської революційної та ліберальної інтелігенції в українському національному відродженні кінця XVIII - початку ХХ століття. Перша з них, умовно назвемо її національною українською, була представлена працями тих дослідників, які розглядали вищеозначену діяльність російської інтелектуальної еліти як один із багатьох аспектів різнобічного і самодостатнього процесу національного ренесансу, визначаючи при цьому цінність доробку опозиційної російської інтелігенції. Такий підхід видається дисертанту найбільш обгрунтованим і був притаманний деяким дослідникам дореволюційного періоду, історикам української діаспори та частково властивий сучасній історіографії українського національного відродження. Вона заперечувала обгрунтованість і можливість окремого національного життя українців, а приклади українофільської діяльності російської або польської інтелігенції тлумачились як такі, що інспірували в цілому штучний і неприродній процес політичного та культурного сепаратизму "південно-західного краю Російської імперії" (С.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ