Ставлення польських суспільно-політичних сил до українського питання в Галичині на початку ХХ століття (1902-1914) - Автореферат

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наукРобота виконана на кафедрі історії словянських країн Львівського державного університету імені Івана Франка Науковий керівник: доктор історичних наук Зашкільняк Леонід Опанасович, завідувач кафедри історії словянських країн Офіційні опоненти: доктор історичних наук, старший науковий співробітник Швагуляк Михайло Миколайович, завідувач кафедри нової та новітньої історії Львівського державного університету імені Івана Франка кандидат історичних наук, доцент Стронський Генріх Йосипович, доцент кафедри українознавства та філософії Тернопільського державного технічного університету ім. З дисертацією можна ознайомитись у Науковій бібліотеці Львівського державного університету імені Івана Франка (вул.Існування незалежних України і Польщі дає можливість науковцям по-новому підійти до міжнаціональних стосунків українців і поляків, розширити поле обєктивної історичної інформації, яке має на меті звільнити обидва народи від стереотипів національного протистояння, подолати ідеологічні упередження, створити міцний фундамент українсько-польського співробітництва у ХХІ ст. Польсько-українські стосунки на початку ХХ ст. були відзначенні процесом зіткнення національно-політичних інтересів обох народів, які проживали в провінції Габсбурзької монархії, що фактично обєднала польські й українські етнічні землі, отримавши назву “Королівства Галичини та Лодомерії з Великим князівством Краківським” (далі - Галичина). За таких обставин здавалось би рівні за можливостями потенції обох національних рухів для одної сторони - української - виявилися несприятливими через монополізацію політичного життя польською аристократією (консерваторами) і надання переваг польському елементу за рахунок українського. Тому важливо прослідкувати причини й наслідки міжнаціональних суперечностей і конфліктів, які мали місце на початку ХХ ст. у цій провінції Австро-Угорської імперії, заселеній в основному двома народами - українським і польським. Важливо простежити й обєктивно висвітлити причини й обставини, які визначали ставлення різних польських політичних сил Галичини до подій, що відбувалися в краї чи в імперії та мали вплив на стосунки між поляками й українцями.У першому розділі "Історіографія та джерела" автор окреслив основні етапи розвитку історичної думки з проблеми польсько-українських взаємин у Галичині в кінці ХІХ - на початку ХХ ст., а також дав загальну характеристику основних видів джерел до вивчення теми. Характеризуючи соціально-політичні зміни галицького суспільства в 1848-1914 рр. з середини українського табору, К.Левицький багато уваги приділив розгляду питання щодо ставлення польських політиків до українського фактору в краї. У час активної розбудови незалежних національних держав в українській та польській історіографіях все більше зявляється наукових розвідок, які стосуються проблем українсько-польського протистояння в Галичині наприкінці ХІХ - початку ХХ ст. Представлений вище короткий історіографічний огляд дає підстави твердити, що погляди вчених з обох сторін зосереджувались переважно на дослідженні власного (українського чи польського) політичних рухів, і це призвело до недооцінки (або викривленої оцінки) протилежної сторони. Найбільш грунтовну джерельну базу дослідження склали неопубліковані матеріали архівів та рукописних фондів бібліотек України та Польщі.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ