Ставлення до зовнішності у різні періоди життя - Курсовая работа

КУРСОВА РОБОТАУ сучасному індустріальному суспільстві, в умовах вдосконалення технологій масових комунікацій та інтенсивного розвитку індустрії краси, активно розповсюджуються ідеї про перевагу красивих людей над некрасивими, навязуються нереалістичні шаблони, стандарти і переконання в тому, що успіх безпосередньо залежить від зовнішнього вигляду. Це змушує сучасних людей предявляти до своєї зовнішності все більше вимог, у звязку з чим зростає відсоток незадоволених власним зовнішнім виглядом чоловіків і жінок. Наслідки незадоволеності зовнішністю можуть виражатися як в незначних коливаннях настрою, так і в серйозних патологіях. Особливого значення ця проблема набуває в підлітковому віці, адже емоційна нестійкість, різка зміна настрою, неадекватна і нестабільна самооцінка, пристрасне бажання бути і здаватися дорослим, душевна вразливість і невміння формулювати свої проблеми - це далеко неповний перелік властивостей підлітка, що заважають йому налагодити гармонійні стосунки зі світом і самим собою. Незважаючи на зростаючу кількість чоловіків, стурбованих своєю зовнішністю, ставлення до неї як і раніше залишається найбільш актуальною проблемою для жіночого населення, і саме жінки різного віку, починаючи з пубертатного періоду, найчастіше стають жертвами дисфункціонального ставлення до неї.Він розглядає «ставлення» як психологічний феномен, суттю якого є виникнення у людини психічної освіти, що акумулює в собі результати пізнання конкретного обєкта дійсності, інтеграції всіх емоційних відгуків на цей обєкт, а також поведінкових відповідей на нього [5]. Автори даної концепції вважають, що ставлення до себе висловлює особистісний сенс «Я» для субєкта через усталені оцінки і почуття, що визначають ступінь відповідності «Я» субєкта його сенсоутворювальними мотивами [27], які задає соціальна ситуація його розвитку. Рамсі стверджує, що багато авторів досі не готові прийняти той факт, що зовнішність і ставлення суттєво впливають на наше життя [18]. Проте, приблизно з середини 20 століття в психології почалося інтенсивне вивчення «тілесного досвіду», різних його проявів, в тому числі, феномена «ставлення до зовнішності». У сучасній психології виділяють три основні напрями досліджень феномена «зовнішність»: особливості сприйняття зовнішності іншими людьми (судження, що виносяться на основі зовнішності і вплив різних аспектів зовнішності на поведінку інших), психологію фізичних недоліків і, нарешті, дослідження тілесного образу, витлумаченого, в широкому сенсі, як самосприйняття зовнішності [25].Термін «стать» описує біологічні відмінності між чоловіками і жінками, які визначаються генетичними особливостями будови клітин, анатомофізіологічними характеристиками і дітородними функціями. Так, індивіда будь-якої статі можна віднести до однієї з чотирьох груп: маскулінній (висока маскулінність при низькій фемінінності), фемінинній (висока фемінинність при низькій маскулінності), андрогенній (високі показники як за маскулінністю, так і за фемінінністю) і недиференційованій (низькі показники і за маскулінністю, і за фемінінністю). У звязку з гендерною ідентичністю у людини виникає цілісне уявлення про себе, формується сексуальна орієнтація і відбувається вибір сексуального партнера. На зміну традиційній думці про те, що чоловік повинен бути чоловіком, а жінка - жінкою (емоційною, загадковою, томною, слабкою, турботливою, хорошою матірю), прийшла концепція З. Фрейда, згідно з якою жінки заздрять чоловічій анатомії і тому їх характеризують пасивність і залежність, в той час як чоловіків - активність і прагнення до влади.Підлітковий вік - це найдовший перехідний період, який характеризується низкою фізичних змін. Підліток, вибудовуючи свій новий образ - «Я», не обмежується пасивним засвоєнням гендерних норм і ролей, а прагне самостійно і активно осмислювати і формувати свою гендерну приналежність. В підлітковому віці гормональні зміни призводять до нового почуття, що повязано з гендерною ідентичністю та гендерними ролями. В підлітковому віці конкретизуються й закріплюються уявлення про особливості гендерно-рольової поведінки. Власна сексуальна активність підлітків носить чітко експериментальний характер, процес розуміння власних тілесних функцій, програвання множинних варіантів взаємодії з однолітками своєї і протилежної статі [10].З метою виявлення особливостей ставлення особистості до власної зовнішності в підлітковому віці була підібрана вибірка 30 осіб, що складалася з учнів 9-х класів Запорізької гімназії № 46. Виявити ступінь задоволеності / незадоволеності зовнішністю у підлітків як компонента ставлення до своєї зовнішності. Методика виявляє ступінь задоволеності / незадоволеності зовнішністю як компонент ставлення до своєї зовнішності. Запропонована автором інтерпретація результатів виглядає наступним чином: 1-2 стенайнів: адекватне ставлення до зовнішності; 3-7 стенайнів: легка незадоволеність зовнішністю; 8-9 стенайнів: помірна незадоволеність зовнішністю.

Зміст

Вступ

1. Дослідження проблеми ставлення до зовнішності

1.1 Ставлення до зовнішності як психологічний феномен

1.2 Зарубіжні та вітчизняні підходи вчених до гендерних особливостей ставлення до себе і своєї зовнішності

1.3 Особливості самоствердження в підлітковому віці

2. Ставлення до зовнішності у підлітків

2.1 Організація та процедура дослідження

2.2 Аналіз результатів дослідження

Висновки

Література