Речення як важлива синтаксична одиниця. Складне речення в українській та англійських мовах, його статус, структура, основні функції. Формальні типи складносурядних речень, смислові відношення між його частинами. Типи класифікацій складнопідрядних речень.
Речення є основною синтаксичною одиницею, оскільки саме в ньому реалізуються найважливіші функції мови: комунікативна (мова як засіб спілкування) і пізнавальна (мова як знаряддя пізнання й відображення дійсності, знаряддя вираження думки). У межах речення розгортаються майже всі прийоми формальної і семантичної організації синтаксичних одиниць. Тому речення, посідаючи центральне місце в синтаксичній системі, не має й дотепер загальноприйнятого витлумачення. В історії мовознавства були спроби визначити речення у плані логічному, психологічному, формально-граматичному тощо.У першому випадку частини складного утворення тлумачаться як окремі речення, а все складне речення - як їх поєднання, у другому випадку - усе складне речення розглядається як цілісне утворення, тобто речення, а його компоненти не вважаються окремими реченнями. Не для всіх складних речень притаманна повна парадигма в силу того, що в окремих випадках для сполучення предикативних одиниць необхідна певна форма дієслова-присудка (при вжитку сполучника в міру того як речення має тільки чотирикомпонентну парадигму, при цьому дієслова-присудки предикативних одиниць повинні характеризуватися однаковою граматичною формою: У міру того як туристи наближалися (наближаються, наближатимуться, наближались би), гори видавались (видаються, видаватимуться, видавались би) все більшими. Характер взаємовідношення частин у складних реченнях різний, їх більша чи менша структурна самостійність спостерігається при інтонаційно-смисловому та парадигматичному звязку у безсполучниковому реченні, і менша самостійність предикативних частин виявляється при наявності спеціальних елементів, що вказують на залежність однієї частини від іншої. На семантико-синтаксичному рівні складносурядні речення поділяються на: а) семантично елементарні - речення, які складаються з двох предикативних частин, кожна з яких є семантично елементарною: Забудеться все - і не забудеться нічого. б) семантично неелементарні - такі, що складаються з трьох і більше предикативних частин: І зашумує наша нива, І знову виросте наш дім, І памятника бронза сива Засяє золотом новим (М. Розрізнення смислових типів складносурядних речень доцільно здійснювати за типами використаних для поєднання предикативних частин сполучників, тому вони поділяються: · Складносурядні речення з єднальними сполучниками - речення, у яких виражаються єднальні відношення, з-поміж яких розмежовуються: 1) єднально-перелічувальні;Складне речення у англійській мові також є поліпредикативним, бо його складові розглядаються як окремі речення. Наприклад, у реченні: Не waved his hand in the direction of the house and was silent (A. Така конституюча риса речення, як предикативність, в складному реченні реалізується лише на рівні складових, а не реченні в цілому. На відміну від простого речення, яке "збирається" з якісно відмінних від речення одиниць (словоформ, слів, сполучень слів і словосполучень), складне речення конструюється з близьких до нього одиниць, предикативних конструкцій, тобто для такого речення характерна значна спільність синтаксичної природи цілого і компонентів. Істотними для граматичної організації предикативних конструкцій у складних реченнях є наступні характеристики: а) тип синтаксичного звязку (сурядність або підрядність), б) ранг предикативних конструкцій - це місце, що займає предикативна конструкція в ієрархії складових складного речення. в) ознака структурно-семантичної необхідності предикативної конструкції (факультативність або обовязковість), г) наявність / відсутність сполучних засобів та їх характер, д) порядок взаємного розташування предикативних конструкцій.Отже, складним є речення, утворене з двох і більше частин, які мають будову простих речень і поєднуються в єдине смислове та інтонаційне ціле. Функція складних речень в мові дуже важлива - поряд з різними типами простих речень вони служать досконалим засобом формування вираження й повідомлення думки. За характером взаємовідношення і звязку частин у складному реченні розрізняються такі типи складних речень: складносурядні, складнопідрядні, безсполучникові і складні речення з сурядністю і підрядністю (речення змішаного типу), або складні синтаксичні конструкції. Складносурядні речення характеризуються тим, що в них окремі частини - сурядні речення - поєднуються за допомогою сурядних сполучників як синтаксично незалежні, рівноправні. Залежно від синтаксичних відношень, які можуть виражати сполучники, у межах складносурядних речень виділяють такі різновиди: складносурядні речення з єднальними, приєднувальними, протиставними, розділовими і зіставними відношеннями.
План
Зміст
Вступ
Розділ 1. Складне речення в українській мові, його статус, структура, функції. Поняття про складне речення
Складносурядне речення
Основні різновиди складносурядних речень
Смислові відношення між частинами складносурядного речення
