Статус, семантика і функції ряду в структурі простого речення - Автореферат

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук СТАТУС, СЕМАНТИКА І ФУНКЦІЇ РЯДУ В СТРУКТУРІ ПРОСТОГО РЕЧЕННЯРобота виконана на кафедрі української мови Горлівського державного педагогічного інституту іноземних мов Міністерства освіти і науки України. Науковий керівник: ЗАГНІТКО АНАТОЛІЙ ПАНАСОВИЧ, доктор філологічних наук, професор, Донецький національний університет Міністерства освіти і науки України, завідувач кафедри української мови. ПІДДУБСЬКА ІННА ВАЛЕНТИНІВНА, кандидат філологічних наук, доцент, Донецький національний університет Міністерства освіти і науки України, доцент кафедри української філології і культури. Захист відбудеться "10" червня 2004 р. об 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К.11.051.04 при Донецькому національному університеті Міністерства освіти і науки України за адресою: 83055, м.Незважаючи на тривалу історію вивчення й аналізу граматичної однорідності, ця проблема не знайшла вичерпного обґрунтування, оскільки традиційне вчення про однорідні члени як логічно однопорядкові, морфологічно однотипні, однофункціональні члени речення суперечить реальним фактам мови, втрачаючи свою достатню пояснювальну силу. Тому в сучасних умовах усе зримішою постає необхідність розробки й застосування нових підходів до аналізу функціонування подібних одиниць у межах простого речення, встановлення їх статусу та співвідношення з іншими рівнорядними / нерівнорядними структурами. Для реалізації цієї мети в роботі поставлені такі завдання: 1) зясувати статус категорій сурядності й однорідності в системі синтаксичних категорій; 2) визначити характер категорій сурядності й однорідності; 3) уточнити критерії релевантності відповідних зовнішніх ознак граматичної однорідності; 4) зясувати співвідношення / неспіввідношення понять "ряду", "однорідності" й "сурядності"; 5) встановити закономірності функціонування ряду різнофункціональних членів у складі предикативної одиниці; 6) простежити функції форм сурядного звязку та їх співвідношення із семантико-граматичними різновидами однорідності; 7) виявити типи семантичних відношень у структурі ряду, сурядних елементів та однорідних членів речення. Наукова новизна дисертаційного дослідження полягає в детальному простеженні специфіки кореляції ряду з однорідністю та сурядністю; в роботі зроблено спробу визначення релевантних і постійних ознак однорідності членів речення, враховуючи нове й традиційне у вченні про другорядні члени загалом та про однорідні члени зокрема, визначено статус різнофункціональних компонентів сурядного ряду; зясовано особливості структури категорії сурядності в плані її співвідношення з однорідністю та закономірностями витворення ряду; виявлено специфіку її взаємодії з іншими синтаксичними категоріями та розглянуто корелятивність / некорелятивність її компонентів з елементами категорії однорідності та компонентами ряду. Теоретичне значення роботи полягає в подальшому опрацюванні теорії синтаксичних категорій української мови, встановленні особливостей їх системно-структурних звязків та закономірностей вияву категорійної семантики на різних ієрархічних рівнях мови, виявленні співвідношення / неспіввідношення понять ряду, однорідності й сурядності на рівні простого ускладненого речення, простеженні корелятивності однорідності із семантичною та формальною неелементарністю українського простого речення. ряд сурядність однорідність синтаксичнийВідсутність у лінгвістичній літературі чіткої дефініції поняття ряду та його співвідношення з поняттями сурядності та однорідності зумовлює звернення до еволюції становлення поглядів щодо цих категорій, актуалізує спробу визначення статусу категорій сурядності й однорідності, засоби реалізації яких співмірні із засобами реалізації ряду, що значною мірою ускладнює аналіз і вимагає послідовного розмежування власне синтаксичного, семантико-синтаксичного й комунікативного аспектів. У підрозділі "Диференційні й кваліфікаційні ознаки ряду та класифікаційні параметри" наголошено, що кваліфікаційними ознаками ряду є сурядний звязок між компонентами та їх спільна співвіднесеність - як обовязкові й постійні характеристики ряду, тотожність синтаксичних функцій, логіко-семантична єдність та морфологічна однотипність, що носять вторинний характер і є факультативними. В українській мові наявні два типи конструкцій, що істотно розрізняються за характером внутрішньорядних відношень: 1) ряди з однорідними членами (власне сурядна конструкція), 2) ряди з пояснювально-уточнювальними відношеннями. Вивчення цього аспекту організованих компонентів реченнєвих утворень здійснюється через актуалізацію понять ряду, однорідності й сурядності в структурі простого речення; простеження структурної типології рядів; визначення семантики та функцій однорідних означень; обґрунтування специфіки синтаксичного покваліфікування конструкцій із узагальнювальними словами при однорідних членах; встановлення різновидів синтаксично нерівноправних компонентів

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ