Статус народного депутата України: проблеми теорії і правового регулювання - Автореферат

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИАвтореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук Робота виконана на кафедрі конституційного і міжнародного права Національного університету внутрішніх справ Міністерства внутрішніх справ України Ярмиш Олександр Назарович, Національний університет внутрішніх справ, ректор Захист відбудеться 30.09. 2005 року о 17 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.009.01 в Національній академії внутрішніх справ України (03035, м. З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Національної академії внутрішніх справ України за адресою: 03035, м.Чинна нормативно-правова база, що регламентує статус парламентарія в Україні, не в повній мірі відображає сучасне суспільно-політичне становище народного депутата України. Ще більшої актуальності проблема визначення статусу парламентарія набуває в умовах внесення змін до основного закону та перетворення України в парламентсько-президентську республіку, наслідком чого стане значне підвищення ролі як Верховної Ради України загалом, так і конкретного народного депутата України зокрема. Нормативну основу дослідження склали Конституція та закони України, Регламент та постанови Верховної Ради України, акти Кабінету Міністрів України, що стосуються статусу народного депутата або окремих його елементів, а також рішення Конституційного Суду України. За таких умов виникає необхідність у всебічному й ґрунтовному дослідженні суті й природи парламентського мандата, на якому ґрунтується статус парламентарія, структури та особливостей статусу народного депутата, характеристиці кожної з його складових, специфіки правового становища окремих категорій народних обранців (Голови Верховної Ради та його заступників, голів парламентських комітетів та їхніх заступників, депутатів, обраних за партійними списками, та депутатів, обраних в одномандатних округах), їх взаємозвязку й розробці на цій основі пропозицій і рекомендацій щодо вдосконалення правового регулювання статусу народного депутата й відносин між ним та іншими елементами державного механізму, а також виборцями. Крім того, перманентний процес внесення змін і доповнень до чинного законодавства, що регламентує правове становище народного депутата, та поява нових рішень Конституційного Суду України з цього приводу обумовлюють необхідність їх постійного системного аналізу з метою виявлення неузгодженостей і протиріч у правовому регулюванні статусу українського парламентарія.Підрозділ 1.1 „Депутатський мандат, його виникнення і припинення” присвячено визначенню вихідних теоретичних положень стосовно поняття, історичного розвитку, юридичної природи, змісту такого політико-правового явища як депутатський мандат, під яким розуміється представницька функція, яка покладається носієм суверенітету - народом - на спеціально обраних до парламенту осіб - депутатів. Виходячи з природи статусу депутата та враховуючи погляди вітчизняних і зарубіжних вчених на проблему складу правового становища особи, здобувач відносить до його структурних елементів повноваження (права й обовязки) парламентарія, гарантії реалізації цих повноважень та відповідальність народного обранця. У підрозділі 2.1 „Повноваження народного депутата України” зазначається, що основу правового становища народного депутата складають його повноваження. „Усічений” (неповний) статус народного депутата України характеризується наявністю низки ознак: 1) має тимчасовий характер; 2) за обсягом поступається звичайному статусу народного депутата, оскільки відсутні окремі структурні елементи; 3) є проміжної ланкою в процедурі набуття особою повноцінного статусу народного депутата; 4) після спливу певного часу може трансформуватися у звичайний статус народного депутата; 5) підтверджується тимчасовим посвідченням народного депутата України. 5 Закону України “Про статус народного депутата України”, зокрема, передбачає: “У разі дострокового припинення повноважень Верховної Ради України відповідно до Конституції повноваження народних депутатів припиняються з моменту відкриття першого засідання Верховної Ради України нового скликання”.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ