Статус державного службовця в Україні: теоретико-правовий аспект - Автореферат

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата наук з державного управлінняВідповідно до Концепції Адміністративної реформи в Україні, Стратегії реформування системи державної служби в Україні найпершим і радикальним заходом реформування державної служби має стати чітке визначення статусу державного службовця, прийняття нової редакції закону "Про державну службу" та інших нормативних актів, проведення в 2000-2001 рр. суцільної переатестації державних службовців усіх рівнів. Сучасний етап державотворення в Україні, проведення адміністративної реформи висувають як одне з головних завдань переосмислення ролі й місця державного службовця України в системі органів державного управління, пошук дієздатної, ефективної моделі державного службовця з використанням вітчизняного й зарубіжного досвіду. Дослідження статусу державного службовця в Україні та врахування особливостей статусу державного службовця зарубіжних країн, проведення комплексного аналізу з одного боку шляхом розгляду всіх норм статусу, що складають певні його елементи та законодавчі гарантії їх здійснення, з іншого - реальних питань реалізації статусу державного службовця дозволяє автору обгрунтувати можливість як уведення до нормативних актів деяких положень, здатних вплинути на розвиток і вдосконалення статусу державного службовця в Україні, так і виділення нових, особливих елементів цього статусу. Головна мета дослідження полягає в науковому визначенні змісту статусу державного службовця в Україні, розкритті особливостей кожної з його складових, їх взаємозвязку і на цій основі - у розробці висновків, рекомендацій та пропозицій щодо вдосконалення теоретико-правових аспектів статусу державного службовця в Україні. Перший розділ "Теоретичні засади формування статусу державного службовця в умовах демократичних реформ в Україні" присвячений виявленню стану досліджуваності проблеми, існуючих підходів до наукового визначення статусу державного службовця, аналізується методологія тлумачення та субординація понять і термінів, що характеризують специфіку статусу державного службовця в умовах демократичних реформ в Україні: "державна служба", "статус", "статус громадянина", "статус державного службовця", "професійна компетентність", "обовязки й права державного службовця", "відповідальність державного службовця" тощо.Саме ці права й виступають основним елементом статусу державного службовця, що розкриває демократизм державної служби й зумовлює її ефективне функціонування. Державний службовець в Україні має конституційно встановленні права, але з точки зору державно-управлінської діяльності найважливішим аспектом вивчення є службові права, реалізація яких і дозволяє говорити про функціонування державної служби. При аналізі діяльності державного службовця особливу увагу слід звернути на його особисті права. На основі аналізу чинного законодавства, наукової літератури та практики реалізації статусу державного службовця в Україні автор систематизував права державних службовців, до яких відносить: права, надані державним службовцям при вступі на державну службу; загальногромадянські права; службові права (повноваження, що поділяються на загальнослужбові та посадові); особисті права, повязані з карєрою державного службовця, реалізацією його прав на захист, на матеріальне забезпечення, відпочинок, пільги. Обовязки, сформульовані й нормативно закріплені в Законі України "Про державну службу", можна визначити як загальні обовязки з тієї причини, що вони властиві всім державним службовцям, незалежно від категорій і груп посад.У висновках зроблено теоретичне узагальнення й нове вирішення наукової задачі, що виявляється в дослідженні теоретико-правових аспектів формування й реалізації статусу державного службовця в Україні.

1. Загальна характеристика роботи