Комплексний аналіз міжнародно-правового статусу біженця з урахуванням історичних аспектів та сучасних тенденцій його розвитку. Розробка положень і рекомендацій з подальшого вдосконалення та визначення підходів щодо врегулювання проблеми біженців.
Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наукНауковий керівник: кандидат юридичних наук, доцент Ріяка Вячеслав Олександрович, Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого завідувач кафедри міжнародного права і державного права зарубіжних країн Викладено історичні та політико-правові передумови становлення й розвитку міжнародно-правових норм, що стосуються біженців. Досліджено сучасне визначення поняття “біженець”, головні критерії, що визначають зазначений статус, а також можливості розширення даного визначення державами притулку. Визначено основні принципи статусу біженців, їх права та обовязки та досліджено питання контролю за дотриманням прав біженців, і наведено шляхи розвязання основних спірних питань. Проаналізовано законодавство України про біженців та запропоновано зміни та доповнення до чинного Закону України “Про біженців” та інших нормативно-правових актів з метою їх подальшого вдосконалення та приведення у відповідність з нормами міжнародного права.Гострота й невирішеність цих питань, збільшення чисельності біженців, поява нових категорій вимушених мігрантів, ставлять головне питання, яке необхідно вирішувати, - реальне забезпечення становища біженців, як це передбачено міжнародним правом. Таким чином, актуальність проблеми міжнародно-правового статусу біженця обумовлена, зокрема, наступним: По-перше, в українській науці міжнародного права немає жодного дослідження, у якому б комплексно розглядалося питання міжнародно-правового статусу біженців з урахуванням історичних аспектів та сучасних тенденцій його розвитку. По-друге, збільшення чисельності біженців та повязаних з цим явищем проблем політичного, економічного, соціального характеру підтверджує необхідність в переоцінці та переосмисленні правового становища зазначеної категорії осіб і розробці нового підходу до аналізу й вирішення проблеми біженців як на міжнародному, так і на регіональному рівнях. По-третє, дослідження особливостей правового регулювання міжнародно-правового статусу біженців та досвіду окремих країн з цього питання надасть змогу удосконалити національне законодавство України про біженців та привести його у відповідність з нормами міжнародного права. Найвідоміші дослідження з міжнародно-правового статусу біженців були здійснені здебільшого представниками західної науки міжнародного права.У вступі обґрунтовується актуальність та новизна обраної теми дослідження, визначається головна мета та завдання роботи, її структура, характеризується методологія дослідження, формулюються основні положення, які виносяться на захист, показано теоретичне і практичне значення дисертації, ступінь апробації та публікації, в яких сформульовані основні результати дослідження.У свою чергу правовий інститут притулку зародився як звичаєве право і передбачав надання притулку біженцям, які зазнавали переслідувань як у своїй країні, так і з боку інших держав. Аналіз перших міжнародно-правових угод щодо вирішення проблеми біженців, а також діяльність створеного під егідою Ліги Націй Управління Верховного комісара у справах біженців засвідчив першу спробу світового співтовариства налагодити правовий механізм захисту біженців на основі узгодження позицій держав. Зроблено висновок, що хоча цим організаціям і не вдалося урегулювати проблему біженців, але завдяки їх діяльності були закладені міжнародно-правові основи майбутньої міжнародної системи захисту біженців: складалося визначення поняття “біженець” та формулювалися її принципи. На підставі цього зроблено висновок про те, що співробітництво цієї міжнародної організації з державами, у тому числі з Україною, впливає на формування державної політики і законодавства держав щодо біженців. У другому розділі “Міжнародно-правовий статус біженців” досліджується комплекс питань щодо визначення та надання статусу біженця, принципів, на яких базується зазначений статус, прав та обовязків зазначеної категорії осіб, а також контроль за їх дотриманням.Система міжнародно-правового захисту біженців почала функціонувати тільки після Першої світової війни. Окрім осіб, визначених за Статутом Управління біженцями, воно надає допомогу також іншим категоріям осіб, які потребують захисту. Домінуюче в міжнародному праві визначення поняття “біженець”, що містить Конвенція 1951 р., визначає вичерпний перелік критеріїв, за наявності яких надається статус біженця. 1 Закону України “Про біженців” щодо дотримання міжнародних принципів із захисту біженців, закріплених у Конвенції 1951 р., передбачають розробку та прийняття національного законодавства у сфері захисту біженців відповідно до зазначених документів. У звязку з цим пропонується переглянути окремі статті Закону України “Про біженців”, а саме: положення про часові обмеження на прийняття заяв про надання статусу біженця та положення щодо підстав позбавлення зазначеного статусу.
План
2. Основний зміст роботи
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы