Статистичне дослідження зайнятості населення (регіональний аспект) - Автореферат

Державний комітет статистики УкраїниНауковий керівник: доктор економічних наук, професор, Швець Віктор Григорович, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Міністерства освіти і науки України, завідувач кафедри обліку та аудиту. Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор, Головач Анатолій Варфоломійович, Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, Міністерства освіти і науки України, професор кафедри статистики; Захист відбудеться 14.03.2006 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.870.01 Державної академії статистики, обліку та аудиту Держкомстату України за адресою: 04107, м.З переходом України до соціально орієнтованої економіки, формуванням нової стратегії розвитку державної статистики відбулися якісні зміни у підходах до сутності категорії зайнятості населення та її оцінки. Це активізує перегляд підходів до реалізації державної політики зайнятості та вимагає принципово нової статистичної інформації стосовно процесів, що відбуваються на ринку праці. Оскільки праця є одним з найбільш динамічних факторів виробництва, це потребує формування нових наукових підходів до статистичного дослідження зайнятості населення, вивчення його методологічних та організаційних засад, моніторингу та прогнозування. Наукове дослідження проблеми зайнятості населення складає одне з найважливіших завдань статистичної науки і практики на сучасному етапі розвитку держави. Особисто автором здійснено узагальнення методологічних підходів до статистичного вивчення зайнятості населення, сформовано систему статистичних показників зайнятості населення, а також проведено оцінку впливу зайнятості населення на соціально-економічний розвиток регіонів.У розділі 1 „Теоретико-методичні основи статистичного вивчення зайнятості населення” викладено зміст та значення категорії „зайнятість населення”, сформовано систему показників зайнятості населення, представлено детальну характеристику підходів щодо сегментації зайнятого населення. На думку автора, ще не створено методичних передумов поєднання характеристик різних аспектів зайнятості на рівні субєкта господарювання чи регіону для отримання узагальнюючої комплексної оцінки стану зайнятості населення. Тому оцінка динаміки зайнятості персоналу окремого субєкта господарювання або враховує лише одну чи кілька характеристик зайнятості (найчастіше - динаміку чисельності працюючих чи кількість створених робочих місць), або не забезпечує узгодження і поєднання оцінок зайнятості населення з різними характеристиками для отримання єдиної узагальнюючої і комплексної оцінки. Особливості відносин зайнятості на конкретному підприємстві (рівень підприємства) повинні характеризувати підсистему відносин зайнятості „найманий працівник - роботодавець” двоїстий характер ринку праці, характер організації робочих місць та робочого часу, форма власності підприємств, напрям економічної діяльності, правове регулювання тривалості та режимів праці Мезоекономічний рівень характеризують місце зайнятої особи як найманого працівника та підприємства як роботодавця - учасників відносин зайнятості відносно галузі та регіону вид економічної діяльності, регіонОбґрунтовано теоретико-методичні підходи щодо сутності категорії „зайнятість населення” як системи відносин, які дозволяють розробити та запровадити систему статистичних показників, яка відповідає вимогам комплексного та всебічного аналізу зайнятості населення як важливої характеристики ринку праці. У процесі дослідження узагальнено та систематизовано використовувані статистичні показники зайнятості населення, що дозволило сформувати їх систему відповідно до етапів реалізації відносин зайнятості. Оскільки ця система не дозволяє повно і комплексно відображати стан зайнятості населення, автором розроблено таку систему показників, яку можна використати для поглибленого і всебічного аналізу зайнятості населення та виявлення її проблем і тенденцій як на регіональному, так і загальнодержавному ринках праці. На основі дослідження практики виділення сегментів запропоновано групування критеріїв сегментації зайнятості населення з метою визначення характеристик зайнятої особи, особливостей відносин зайнятості на мікро-та мезоекономічному рівнях. Запропоновано підходи щодо виділення сегментів у структурі зайнятості населення на основі запровадження таких сегментаційних ознак як стабільність зайнятості, статус діяльності, статус трудової діяльності та форма правового регулювання, оскільки дослідження структурної сегментації зайнятості населення повинно стати необхідним підґрунтям формування політики зайнятості.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ