Статистична оцінка й прогноз закономірностей формування трудового потенціалу населення в перехідний період - Автореферат

КИЇВСЬКИЙ національний ЕКОНОМІЧНИЙ університет Статистична оцінка й прогноз закономірностей формування трудового потенціалу населення в перехідний період Лібанова Елла Марленівна, Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, зав. відділом дослідження проблем людського розвитку кандидат економічних наук, доцент Пальян Зінаїда Оганесівна, Київський національний економічний університет, доцент кафедри статистики Захист відбудеться “20 ”вересня 2002 року о 16-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.006.01 у Київському національному економічному університеті , 03680, м.Перехід економіки України та її реґіонів від адміністративно-командної системи до ринкових відносин зумовлює необхідність визначення нових підходів до вирішення проблеми ефективності економіки, якості життя населення. Серед цих проблем значної ваги набувають працересурсні проблеми, тобто формування й функціонування ринку праці, керування зайнятістю, вирішення проблем безробіття. Сучасне розшарування суспільства, поява депресованих і більш-менш благополучних районів в Україні, потребує вивчення реґіональних особливостей формування трудового потенціалу та його перспектив, що в свою чергу вимагає удосконалення статистичної інформації, методів її обробки й доведення до структур управління та широкого загалу. При формуванні авторської концепції дослідження враховувалися існуючі підходи трактування трудового потенціалу населення як економічної категорії та методи статистичної оцінки на основі робіт таких авторів, як С. Мета i задачі дослідження полягають в удосконаленні статистичної методології характеристики закономірностей формування ТПН, розробці алгоритму для моделювання й прогнозування ТПН і факторів його формування, обгрунтуванні прогнозних моделей та побудови різноваріантних прогнозів населення і його ТП в умовах економічної нестабільності.З точки зору статистичної оцінки ТПН існує два напрямки: трудовий потенціал як населення працездатного віку (трудові ресурси) та трудовий потенціал як комплексний статистичний показник людино-років життя сукупності населення в стані зайнятості (економічної активності). Саме другий підхід до вивчення ТПН є найменш розроблений, його було обрано для цього дослідження, оскільки він дає поєднання демографічних і економічних, кількісних і якісних характеристик населення. При зясуванні поняття "трудовий потенціал" стають очевидними джерела його формування - приріст чисельності населення, що включає процеси природного і механічного руху населення, зміну статево-вікового складу населення та формування зайнятості населення. У цьому дослідженні середня очікувана тривалість життя розподілялися на три складові - періоди зайнятості, безробіття, економічної пасивності: ех = (1), де - відповідно середня очікувана тривалість життя в стані зайнятості, безробіття та економічної пасивності. Отже, сукупний трудовий потенціал населення , або групи осіб у віці від m до M років на все майбутнє життя (до досягнення максимального віку w) - це сума ТП осіб, що живуть, розраховується за формулою: = (m, M; 0, w ) = (2), де Px - чисельність осіб у віці х років;Тому в дисертаційному дослідженні, окрім виявлених змін і закономірностей, що відбуваються у ТПН з початку перехідного періоду, необхідно було дослідити закономірності формування ТПН на найближчу перспективу і проаналізувати майбутні тенденції розвитку ТПН Харківської області. Поставлену мету розділу вирішено на основі: - аналізу методологічних прийомів прогнозування демографічних і економічних процесів і вибору з них оптимального методу прогнозування для проведення власних розрахунків; Для розробки й обґрунтування конкретної методики прогнозу ТПН були проаналізовані основні методологічні прийоми прогнозування та такі складники прогнозу, як мета, строк, тип прогнозу (метод обрахунку), висування гіпотез (варіанти прогнозу), адекватність прогнозу. Із подвійної мети прогнозу ТПН випливає необхідність створення декількох прогнозних варіантів, один з яких дасть ймовірні дані про чисельність та склад населення, трудовий і життєвий потенціали населення, а інші варіанти - ті ж дані за умови, наприклад, подальшого загострення соціально-економічної кризи в країні, або виходу з неї. У першому (песимістичному) варіанті прогнозу бралася гіпотеза, що неґативні тенденції збережуться і надалі як в динаміці середньої очікуваної тривалості життя, так і в повіковій фертильності, тобто статистичні методи прогнозування, а саме аналітичне вирівнювання ряду динаміки, для цього варіанту прогнозу має бути ефективним Крім того, з урахуванням довгостроковості прогнозу, необхідно було підібрати функцію, яка б не лише була адекватна реальному процесу, а й давала прогнозні результати, наближені до реальних.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ