Статистичні аспекти формування соціального моніторингу - Автореферат

Державна академія статистики, обліку та аудиту держкомстату УкраїниЗахист відбудеться 22 січня 2008 року о 16.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.870.01 в Державній академії статистики, обліку та аудиту за адресою 04107, м. З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Державної академії статистики, обліку та аудиту за адресою 04107, м. Розглянуто понятійний апарат і типологізацію соціальних процесів як обєкта статистичного дослідження; сутність та функції соціальної інформації в системі соціально-управлінського простору. На прикладі проведених Держкомстатом України вибіркових соціально-демографічних обстежень удосконалено схему інформаційних потоків при здійсненні моніторингу державних соціальних програм. На основе анализа и систематизации подходов к проведению различных мониторинговых обследований сформулированы три варианта концепций мониторинга: целевая концепция определяет мониторинг как проблемно ориентированную систему исследования определенного направления информационного обеспечения; инструментальная концепция выделяет мониторинг среди систем обработки информации по типу средств и методов измерения; интеграционная предполагает объединение в мониторинге элементов социальной статистики, социально-экономического и социологического анализа, а также прогнозирования.Прагнення України до інтеграції в розвинені світові соціальні системи вимагає визначення сучасного соціального стану країни та її населення, оцінювання людського розвитку, вимірювання рівня та якості життя населення, визначення рівня соціальних ризиків та небезпек для особи та суспільства, відстеження соціальної захищеності населення, дотримання соціально-трудових прав, оцінки соціального самопочуття та можливостей самореалізації людини. Наявність такої інформації, її збирання на постійній основі в поєднанні з відповідною управлінською діяльністю з формування соціальних стратегій розвитку та їх реалізації дозволили б ефективно та прискорено забезпечити досягнення визначених соціальних цілей. Найбільш надійним з позиції вирішення поставлених завдань і, відповідно, отримання вихідних даних на різних рівнях соціального управління є моніторинг, побудований за даними державних статистичних спостережень та вибіркових обстежень, що здійснюються органами державної статистики. Сучасні теоретичні та прикладні проблеми формування моніторингу в контексті інформаційного забезпечення соціальної політики стали обєктом дослідження широкого кола українських науковців і фахівців: О. Дисертаційну роботу виконано відповідно до плану науково-дослідних робіт Науково-технічного комплексу статистичних досліджень Держкомстату України як складову частину теми "Розробка методологічних положень статистики соціально-економічного розвитку України" (номер державної реєстрації 0107U003247).Сформульовано цілі та завдання статистичного дослідження соціальних процесів, а саме: розкриття сутності конкретного процесу (явища); визначення його місця в системі соціальних відносин суспільства і його основних характеристик; побудова моделі, що адекватно відбиває співвідношення й динаміку найважливіших соціальних процесів і їх роль у житті суспільства або його окремих соціальних груп; здійснення за цією моделлю прогнозування зміни соціальної обстановки в країні у випадку проведення конкретних соціальних заходів. Висока динаміка розвитку соціальних процесів зумовлює необхідність більш гнучкого підходу до створення повноцінного інформаційно-аналітичного забезпечення соціальної політики, що має базуватися на формалізованій системі соціального моніторингу, сутність якого полягає у періодичному відстеженні перебігу соціальних процесів, фіксації актуальних параметрів соціальної ситуації у системі обєктивних та субєктивних показників. У цьому звязку моніторинг соціальної сфери або соціальний моніторинг автором визначено як побудовану відповідно до заданих критеріїв інтегровану систему збирання з визначеною періодичністю, обробки, нагромадження, аналізу й інтерпретації соціально-економічної, соціально-психологічної, соціологічної інформації про перебіг і тенденції розвитку соціальних процесів, з використанням статистичних і соціологічних методів одержання інформації на основі структурованих показників та індикаторів, що розробляються системою державної статистики та іншими міністерствами й відомствами (адміністративні дані). Розділ 3 "Статистична оцінка соціально-економічної захищеності населення України" присвячено обґрунтуванню методології статистичного аналізу та формуванню інформаційно-аналітичного забезпечення соціально-економічної захищеності працюючого населення України. Більш широкі перспективи для аналізу соціально-економічного становища працюючих та оцінки рівня їх соціально-економічної захищеності дають результати соціально-демографічного обстеження "Базова захищеність населення України", які стали унікальним джерелом інформації для створення системи соціального моніторингу з питань базової захищеності населення.

Основний зміст дисертації