Політична історія Стародавнього Єгипту. Правління фараонів Раннього царства. Економічна основа влади фараона. Підрозділ поліції з охорони пірамід. Принципи бюрократичного централізму. Дотримання обрядів заупокійного культу. Закони Стародавнього Єгипту.
Особистість простої людини в Єгипті придушувалась азіатським деспотизмом, канонами жрецької ідеології. Свавілля бюрократії, всезагальна послушність фараону, владі лише зрідка переривались обуренням народних мас. Стародавній Єгипет за своїм політичним ладом являв собою найцентралізованішу, найбюрократичнішу державу Стародавнього Сходу. Лише в ній спостерігаються чіткі функціональні обовязки чиновників різноманітних рангів. Рядових полонених позначали і вербували на службу в єгипетську армію. На думку відомого історика права П. М. Га-ланзи, раб міг поскаржитись на жорстокість господаря, користуватися укриттям у храмі. Зерно забирали царю, богу (храму), господарю. Фатальна приреченість простолюдина відбилася в стародавньому написі: «Як вийшла людина з лона матері, так і зігнулася для свого начальника, підліток супроводжує воїна, чоловік стає воїном, старого віддають в землероби». Це епоха камяних знарядь, початкової стадії класового суспільства, подолання сепаратизму місцевих правителів і консолідації номів (областей) Верхнього та Нижнього Єгипту, внаслідок чого склалася єдина держава. У такому «вбранні» виступала Хатшепсут- дочка фараона Тутмоса І. В історії майже немає даних про державну діяльність цієї цариці. Судячи з документів, за часів правління фараона Тутмоса III (XV ст. до н. е) чати (візир) очолював систему управління.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
