Загальна характеристика здоров"я та емоційної сфери в період старості. Особливості поведінки та фізіологічні обмеження. Підвищення життєдіяльності та пізнавальних процесів людей похилого віку. Значення сім"ї і задоволеність життям після виходу на пенсію.
РефератМіжнародна класифікація виокремлює такі періоди геронтогенезу: - похилий вік (для чоловіків 60-74 роки, для жінок 55-74 роки); Отже, старість є віковим етапом (у деяких людей досить тривалим), який завершує життя. Людина прагне збагнути переживання, які свідчать про її позитивне функціонування (“Я реалізував себе”, “Я приймаю цінності свого життя”, “У моїй душі мир і радість”, “Я не боюся смерті”, “Я правильно прожив життя”, “Я досяг основних цілей”, “Я продовжив себе в дітях і онуках”, “Я зберіг своє здоровя і в мене немає фізичних недуг”, “Моя старість спокійна і забезпечена”), уникає переживань, що шкодять функціонуванню її Я та порушують душевну рівновагу (“Я обрав помилковий план і стратегію життя”, “Я не реалізував себе у житті”, “У моїй душі неспокій, немає радості”, “Я не досягнув своїх цілей”, “Я не продовжив себе в своїх дітях і онуках”, “У мене багато фізичних недуг”, “Я не забезпечив собі спокійної старості”, “Я боюся смерті”, “Я не люблю світ і життя”). У такому разі людина займає оборонну позицію і з усіх сил опирається змінам або звинувачує інших людей у змінах, які насправді відбуваються з нею. Попри загострення проблем зі здоровям, людина і після 90 років може виявляти інтерес до життя, знаходити нові заняття, реалізувати в них свої здібності, не думати про наближення смерті.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
