Становлення й розвиток мистецької освіти у Київському університеті (1834–1924 рр.) - Автореферат

Національна академія наук УкраїниРобота виконана у відділі образотворчого мистецтва Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. Рильського НАН України, головний науковий співробітник відділу образотворчого мистецтва. Офіційні опоненти: доктор мистецтвознавства, професор, академік Національної академії мистецтв України Міляєва Людмила Семенівна, Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури, професор кафедри теорії та історії мистецтва кандидат мистецтвознавства, доцент Юхимець Гліб Миколайович, Інститут української книги Національної бібліотеки України ім. Захист відбудеться __14___ __травня____________ 2010 року об _12.00_____год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.227.02 із захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора наук в Інституті мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. З дисертацією можна ознайомитись в читальному залі бібліотеки Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім.Важливими мистецько-освітніми осередками в Україні ХІХ - початку ХХ ст. були університети, в тому числі й Київський університет Св. Володимира. На викладацьких посадах в університетах гуртувалися фахівці - відомі художники, архітектори, мистецтвознавці, які своїм організаційно-педагогічним і творчим досвідом, науковими дослідженнями, науково-практичними заходами у галузі музейної справи (комплектування художніх і архітектурних колекцій, їх каталогізація, збереження, реставрація), виставковою діяльністю визначали розвиток мистецької освіти. З перших років існування Київського університету тут навчали рисунку, живопису, архітектурі. Саме університети цього періоду, де були створені мистецтвознавчі кафедри, стали важливими осередками, що визначали основні напрями розвитку науки про мистецтво, де відбувалося становлення мистецтвознавчих шкіл, створювалися умови для формування професійної спільноти (колегіальності) та проведення систематичних наукових досліджень. Мета і завдання дослідження - розкрити процес становлення і розвитку художньої, архітектурної та мистецтвознавчої освіти, університетської науки про мистецтво, зясувати принципи формування художньої і архітектурної колекцій в Київському університеті упродовж 1834 - 1924 рр. Для досягнення мети поставлено такі завдання: - відтворити загальну картину мистецько-освітніх процесів у Київському університеті в заданих хронологічних рамках;Основну літературно-джерельну базу про університетських викладачів історії мистецтва склали праці М. До збірки входили гіпсові зліпки з античної пластики, живопис, гравюра, рисунки. Павлов (1792 - 1852) дотримувався програми і методик Петербурзької академії мистецтв (він був її вихованцем) і намагався поставити справу таким чином, щоб найобдарованіші його учні продовжили навчання в Академії. Протягом 1830-40-х рр. у місті було відкрито низку навчальних закладів різного рівня, де до учбової програми входив рисунок, який викладали переважно академічні вихованці. На заняттях художник давав загальні поняття з рисунка, живопису та креслення. освітній мистецький архітектурний університетПроведене дослідження становлення й розвитку мистецької освіти у Київському університеті (1834 - 1924) дають підстави зробити висновки про те, що: - Протягом висвітлюваного часу Київський університет був не лише одним із важливих мистецько-освітніх осередків міста і всієї України, а й доволі швидко став потужним чинником загальних культурно-мистецьких процесів Побудова університетських курсів мистецьких дисциплін, орієнтованих на академічну програму, залучення до викладання рисунка, живопису та архітектури вихованців мистецьких академій (художників, архітекторів, мистецтвознавців) створили передумови для належної підготовки мистецько-педагогічних кадрів, для опанування студентами основ зображальної грамоти. Васька відіграла значну роль в історії вітчизняної художньої освіти й мистецтва, у згуртуванні української творчої інтелігенції. Ці нововведення, прикметні адаптацією академічної системи до місцевих (університетських) умов, згодом позитивно позначилися на виробленні методики викладання живопису і рисунка у спеціальних мистецьких школах і училищах, а також і в загальноосвітніх закладах, що відіграло суттєву роль у пробудженні інтересу до мистецтва, у вихованні естетичних смаків учнівської та студентської молоді. Беретті організував навчальний процес за програмою і методикою Петербурзької академії мистецтв, увів проектування, практичні заняття на будівництвах і самостійні завдання для студентів.Сторчай ; Ін-т мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. Сторчай // Українська академія мистецтва : дослідн. та наук.-метод. пр. Сторчай // Студії мистецтвознавчі. Сторчай // Мистецькі обрії : альманах : наук.-теорет. пр. та публіцистика / Академія мистецтв України / голов. наук. ред. Сторчай // Українська академія мистецтва.

Основний зміст роботиОсновний зміст дисертації викладено в таких публікаціях