Становлення термінологічного апарату аналізу музичних творів - Автореферат

НАЦІОНАЛЬНА МУЗИЧНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ ім. АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата мистецтвознавстваНежданової, завідуючий кафедрою теорії музики (Одеса) кандидат мистецтвознавства, доцент Верба Оксана Олександрівна, Харківська державна академія культури Міністерства культури і туризму України, доцент кафедри теорії музики та фортепіано (Харків) Захист відбудеться "25" січня 2006 р. о 18 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.005.01. по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора мистецтвознавства у Національній музичній академії України ім. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національної музичної академії України ім. В історичній частині роботи досліджено передісторію становлення понятійної системи класичного аналізу музичних форм в античній та середньовічній літературі, проблему взаємодії різних понятійних апаратів і відповідної їм термінології в періоди зіткнення історико-культурних парадигм, охарактеризовані перспективи розвитку термінологічного апарату аналізу музичних форм як музикознавчої дисципліни на сучасному етапі. В исторической части работы исследована предыстория становления понятийной системы классицистского анализа музыкальных форм в античной и средневековой литературе, проблема взаимодействия различных понятийных аппаратов и соответствующей им терминологии в периоды столкновения историко-культурных парадигм, охарактеризованы перспективы развития терминологического аппарата анализа музыкальных форм как музыковедческой дисциплины на современном этапе.Актуальність теми дослідження "Становлення термінологічного апарату аналізу музичних форм" полягає у відновленні картини спадкоємності та парадигматичних змін понятійного осмислення форми музичного твору в процесі історичного становлення термінологічного апарату аналізу. У звязку з поставленою метою формуються завдання дослідження: 1) розгляд термінології аналізу музичних форм в контексті термінологічної мовної системи: виявлення специфічних якостей наукової термінології гуманітарних галузей знання, визначення та опис складу термінологічної системи аналізу музичних форм, умов термінологічної номінації у даній галузі знання, витоків формування відповідних термінів; 3) дослідження передісторії становлення понятійної і термінологічної систем класицистського аналізу музичних форм; розгляд процесу становлення категоріального апарату аналізу музичних форм на основі формування інваріанту понятійної системи; Оскільки одним із завдань, що постають перед мистецтвознавством, є методологічне вдосконалення його понятійного та термінологічного апаратів, питання термінології неодноразово були в центрі уваги дослідників. Дослідженню окремих центральних музично-теоретичних понять, в тому числі i понять аналізу музичних форм, в історичному та теоретичному аспектах, присвячено роботи Н.Перший з них розглядає поняття як зовнішній щодо терміну феномен, другий - як внутрішній елемент структури терміну. При розгляді термінології великого значення набуває питання порівняння лексичного значення слова, що було використане при створенні терміну, із поняттям, що втілене за допомогою цього терміну - проблема вмотивованості терміну. Термінологічна вмотивованість визначається як узгодженість (різного ступеня - від мінімальної до повної) "внутрішньої форми" терміну (тобто, прямого лексичного значення слова, яке використане при побудові терміну) із відповідним терміну поняттям. Саме вмотивованість термінів є основним критерієм у процесі конвенційного відбору термінів з усього обєму можливих синонімів i визначає наявність семантичних звязків між термінами, тобто, системність термінології. Відповідно до сучасних лінгвістичних досліджень, в дисертації термінологію визначено як систему, елементами якої є лексичні одиниці природної мови, що відібрані за певними правилами, структура якої є ізоморфною до структури логічних звязків між поняттями спеціальної галузі знання або діяльності, а функцією - служити знаковою мовною моделлю вказаної галузі знання або діяльності.В роботі була розглянута теоретична інформація про музику, що викладена в трактатах різної тематики: філософських, етичних, педагогічних, релігійних, творах з математики, риторики, медицини, космології та астрономії, а також в спеціальних роботах (Арістоксена, Філодема, Аристида Квінтіліана, Плутарха, Птоломея, Клеоніда, Нікомаха, Бакхія, Гауденція та інших). В цьому розділі дисертаційної роботи проаналізовані основні поняття тогочасної естетики (форма, міра, гармонія, симетрія, пропорційність, порядок, тотожність, контраст), що розглядаються як загальновагомі для всього комплексу уявлень про світ у філософії та естетиці античності, і лише потім для структурних характеристик музичного твору. В дисертації наведені приклади аналітичного втілення цих понять саме на матеріалі музичних творів (наприклад, уявлення про категорії тотожності й контрасту, що були описані Гераклітом, в тому числі, в музиці, та знайшли втілення в музично-теоретичн

Основний зміст дисертації.