Процес становлення й розвиток мережі єзуїтських шкіл на українських землях. Вивчення складу учнів, стану освіти. Окатоличення, зречення від рідної мови та батьківської віри. Духовне життя Речі Посполитої. Видатні українці, випускники єзуїтських шкіл.
Міністерство освіти та науки,молоді та спорту Національний педагогічний університетКурс Української держави на інтеграцію до загальноєвропейських структур, який є одним із важливих орієнтирів нашого сучасного розвитку, вимагає глибокого вивчення історії та культури країн Західної Європи, їхнього впливу на Україну. Тому досить важливим є дослідження історії ордену єзуїтів, діяльність якого була невідємною складовою життя України XVI-XVII ст. Метою є прослідкувати процес становлення й розвиток мережі єзуїтських домів і шкіл при них на українських землях Польської провінції, склад учнів, стан українськой освіти на той час.Важливе місце відводила школі в духовному житті тодішньої Речі Посполитої католицька церква. У середині XVI ст. у Речі Посполитій починають організовувати свої школи єзуїти - члени ордена Ісуса як одного з найбільш впливових орденів католицької церкви. Єзуїтські школи (колегіуми) засновувались у великих містах, особливо там, де було багато прихильників реформаційних ідей. Освіта була безкоштовної, що сприяло поширенню освіти: багато українців отримали змогу навчатися в західноєвропейських університетах. Бажаючих отримати освіту було настільки багато, 17-18 ст. при колегіях виникають конвікти (інтернати) для незаможної шляхетської молоді; вони існували в Камянці (1614-72, 1714-73), Острозі (1640), Львові (1709), Луцьку (1752), Кросні (1766), Вінниці (1754), Кременчуці (1749-50).У 18 ст. на базі шляхетських конвіктів були відкриті платні рицарські академії для синів магнатів та заможної шляхти у Львові (1749) та Острозі (1751).Ці дяки вчили дітей або коло церкви, в школі, або дома в заможних людей, що спеціально брали їх до себе для навчання свої дітей. Дяк повинен був не тільки вчити дітей, а й переписувати книги, був і переписувачем; як людина освічена, очевидно, виконував і всякі інші справи як приватного, так і громадського характеру, згідно з вимогами часу та обставин того оточення, де йому доводилося працювати. Існували школи при монастирях, але їх було занадто мало, викладачів не вистачало й науки, які були потрібні в суспільстві в той час в цих школах не існувало. Вони мали кваліфікованих викладачів, вимагали від учнів розмовляти латинською мовою, яка била так потрібна на Заході у Вищих учбових закладів, тому що ця мова на той час була мовою науці. З поодиноких осіб у справі утворення шкіл уславився князь Костянтин Костянтинович Острозький, що заснував кілька шкіл на Волині, а з його шкіл найбільш відома Острозька академія.Головний висновок можна відокремлювати в особливу увагу: вплив системі є. шкіл на вищу освіту України. Правовірні православні українці бачили відтік православної молоді заради освіти на Заході, бажання шляхти навчати своїх дітей в Західних університетах. Тому що є. школи були на той час кращій освітою. Вони були прихильниками мякого, гуманного ставлення до вихованців й отримання середньої освіти було безкоштовне й був відкритий доступ до європейської освіти. Враховуючи те, що в Україні не було вищої освіти, а середня була або недоступної або безсистемною є. школи були справжнім виходом для багатьох сімей.
План
Зміст
Вступ
1. Єзуїтські школи
2. Стан української освіти
3. Видатні українці, випускники Є. шкіл
Висновки
Список використаної літератури
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
