Становлення та розвиток соціально-ціннісних засад державного управління в Україні - Автореферат

Національна академія державного управління при Президентові УкраїниНауковий консультант - доктор філософських наук, професор Ребкало Валерій Андрійович, Національна академія державного управління при Президентові України, завідувач кафедри державної політики та управління політичними процесами, заслужений діяч науки та техніки України. Офіційні опоненти: доктор наук з державного управління, професор Куц Юрій Олексійович, Харківський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України, завідувач кафедри регіонального управління та місцевого самоврядування; Захист відбудеться 22 січня 2009 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.810.01 в Національній академії державного управління при Президентові України за адресою: 03057, м. З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національної академії державного управління при Президентові України (03057,м.Вирішення проблеми формування системи суспільних цінностей у тому чи іншому обсязі на певному етапі розвитку держави має неабияке прогностичне значення очевидно тому, що визначення домінуючих у суспільстві або таких, що культивуються владою, цінностей дає змогу передбачити результат суспільного розвитку. Теоретична актуальність вирішення проблем формування соціально-ціннісних засад державного управління передусім зумовлена особливою потребою у концептуальному визначенні передумов та засобів побудови гуманістичної суспільно-ціннісної системи демократичного державного управління в сучасній Україні, а також тим, що ця наукова проблема й досі не стала обєктом системного дослідження вітчизняної державно-управлінської науки і, відповідно, не знайшла адекватного висвітлення в науковій літературі. Практична актуальність дослідження проблеми становлення та розвитку аксіологічних засад державного управління в Україні полягає в тому, що для більшості вітчизняних політиків та державних службовців і просто пересічних громадян закономірності формування й функціонування соціально-ціннісних процесів суспільного розвитку, як і раніше, залишаються сферою стихійних рішень і ситуативних інтересів. У дисертаційній роботі висвітлюються результати наукових досліджень автора, одержані у процесі виконання комплексного наукового проекту Національної академії державного управління при Президентові України “Державне управління та місцеве самоврядування” (ДР № 0201U004833) за науково-дослідною роботою кафедри державної політики та управління політичними процесами на тему: “Політико-управлінська культура державних службовців: стан суперечності розвитку та шляхи адаптації до ЄС” (ДР № 0105U000839), у рамках якої обґрунтовується розроблена здобувачем концепція ціннісних детермінант професійної культури державних службовців у реалізації завдань та заходів державної політики та управління, та за науково-дослідною роботою на тему: “Державне управління в умовах політичної реформи: шляхи формування дієвої системи стримувань та противаг” (ДР № 0107U005907), у процесі розробки якої автор запропонував та обґрунтував нові теоретико-методологічні підходи та положення щодо пріоритетів розвитку соціально-ціннісної бази державного управління в Україні і розвязання суперечностей та стримування негативних тенденцій у державно-управлінських відносинах та взаємодії органів державної влади. порівняльно-політичний метод, який забезпечив можливість аналізу нормативних політичних теорій, що визначають межі впливу держави на формування й діяльність сучасного суспільства в контексті його ціннісних уявлень про державу, владу і управління;У першому розділі - “Соціально-ціннісна парадигма державного управління як обєкт наукового дослідження” - на основі аналізу джерельної бази висвітлено: теоретико-історичну ґенезу соціально-ціннісних засад державного управління як динамічного обєкта; процеси формування сучасних соціально-ціннісних концепцій державного управління; напрями досліджень у сучасній вітчизняній державно-управлінській науці. Якщо донаукові форми теорії державного управління можна було розглядати як вбудовані в єдину логіку розуміння, то криза класичного ідеалу раціональності в теоретичній сфері й складна диференціація практики державного управління в різних країнах призводять до того, що наприкінці ХІХ - початку ХХ ст. колись одно векторна спрямованість розвитку європейської теорії державного управління набуває форми багатовекторності, яка відображає національні особливості. Різні проблеми соціально-ціннісних засад державного управління висвітлює пострадянська парадигма науки державного управління.

Основний зміст роботи