Аналіз науково-педагогічної спадщини провідних вчених-викладачів сільськогосподарських навчальних закладів Черкащини. Дослідження історії становлення та діяльності Уманського училища садівництва. Визначення основних етапів його навчально-наукової роботи.
При низкой оригинальности работы "Становлення та розвиток сільськогосподарських освітніх закладів та дослідної справи Черкащини (друга половина XIX–початок ХХ ст.)", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ „Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди”Робота виконана на кафедрі історії та культури України ДВНЗ „Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди”. Науковий керівник: доктор історичних наук, професор Коцур Анатолій Петрович, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, завідувач кафедри української історії та етнополітики. Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор Нікітчина Світлана Олександрівна, ДВНЗ „Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди”; Захист відбудеться „15” червня 2007 р. о 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 27.053.01 у ДВНЗ „Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди” (08401, м. Із дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці ДВНЗ „Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди” (08401, м.Актуальність теми дослідження зумовлена нагальною потребою глибокого наукового вивчення тих періодів української історії, які своїм змістом відповідають характеру сучасних прагнень держави та суспільства реформувати аграрний сектор економіки, який обєктивно залежить від стану та перспектив галузевої освіти та дослідної справи, покликаних кадрово і науково-технічно забезпечити ефективність реформування. Черкащина, як один із сільськогосподарських центрів нашої країни, де становлення та розвиток навчальних і дослідних установ аграрного профілю пореформеного періоду другої половини XIX - початку ХХ століть відбувалися інтенсивно та мали свою специфіку, ще не була предметом комплексного дослідження. Тому аналіз діяльності сільськогосподарських освітніх закладів Черкащини, внесок вчених-викладачів регіону в наукову сферу та підвищення аграрної культури має суттєве значення для відтворення історії вітчизняної аграрної науки, вдосконалення професійної підготовки спеціалістів галузі в сучасних умовах. Мета полягає в комплексному висвітленні та цілісному науково-історичному аналізі процесу становлення та розвитку сільськогосподарської освіти та галузевої дослідної справи на Черкащині другої половини ХІХ - початку ХХ ст. визначити типи сільськогосподарських освітніх закладів, специфіку їх діяльності та схарактеризувати зміст і організаційно-педагогічні форми підготовки кваліфікованих спеціалістів у галузі;У вступі розкрито актуальність і наукову новизну дисертаційного дослідження; обґрунтовано мету, завдання, хронологічні межі; висвітлено практичне значення та наведено відомості про апробацію результатів дослідження та наукові праці дисертанта. Серед них виділяються дослідження В.Брунста, І.Мещерського, І.Міклашевського, В.Москальського, М.Ширмана, в яких обґрунтовувалася необхідність заснування широкої мережі сільськогосподарських шкіл у землеробських регіонах. Опрацьовано матеріали фонду Канцелярії київського, подільського і волинського генерал-губернатора (Ф.442): звіти, доповідні записки, рапорти, розпорядження, що стосувалися різних питань соціально-економічного і культурного життя регіону, зокрема стану повітів Київської губернії, заснування в них навчальних закладів, у тому числі нижчих сільськогосподарських шкіл, асигнування коштів на їх утримання, змін в організації Уманського училища садівництва. Істотну інформацію про становлення освітніх сільськогосподарських закладів Черкащини (а саме про час та місце їх заснування, відомості про засновників, кошторис та джерела утримання, матеріальну забезпеченість та ін.) надали матеріали фонду Управління Київського учбового округу (Ф.707). „Створення та діяльність Уманського училища” показано, що в діяльності Уманського училища досліджуваного періоду чітко виділяються три етапи: 1) Головне училище садівництва (1844-1868 рр.); 2) Уманське середнє училище землеробства і садівництва (1868-1903 рр.); 3) Уманське середнє училище садівництва і землеробства (1903-1921 рр.).досліджено законодавчу базу стосовно аграрних освітніх закладів різних типів і категорій та різноманітні „установлення” для розповсюдження сільськогосподарських знань і передового досвіду позашкільним шляхом; встановлено, що навчально-виховний процес та практична підготовка фахівців із сільського господарства здійснювався на основі законодавчих актів із фахової освіти Російської імперії, якими визначалися мета, завдання, система управління, правовий статус навчальних закладів; зясовано, що на території Черкащини протягом другої половини ХІХ - початку ХХ ст.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы