Становлення та розвиток рекламно-довідкової преси на території Східної України ХІХ - початку ХХ століть - Автореферат

Київський національний університет імені Тараса Шевченка Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата наук із соціальних комунікаційСаме у цей час на території Російської імперії, зокрема на Наддніпрянщині, як наслідок значних досягнень науково-промислової революції та успішних комерційно-торгових звязків кінця ХІХ - початку ХХ ст., відбувся рекламний "вибух": оголошення стали важливим фактором просування товарів і послуг, унікальним комунікаційним феноменом. Наявність досить потужного промислово-торговельного ринку та засобів комунікації (зокрема і періодичного друку) призвели до розгалуженої системи спеціалізованих видань на території Східної України, зокрема у таких розвинутих (у культурному, економічному та комерційному відношенні) регіонах, як Херсонська, Київська, Харківська, Таврійська та Катеринославська губернії. Актуальність дисертаційного дослідження полягає у тому, що досі рекламно-довідкова преса Східної України не вивчалася як самостійне тематичне, професійне явище в історії журналістики. У 90-х роках ХХ ст. у всьому світі й Україні зокрема підвищився інтерес до історії рекламної справи, зявилася ціла низка монографій, окремих збірників і статей, присвячених питанням історії, теорії та практики рекламного бізнесу. Реклама, як "ліра ХХ століття", не тільки сприяла розвитку спеціалізованої преси, а й зміцненню видавничо-поліграфічного бізнесу, закладаючи основи підприємницької діяльності редакцій газет і журналів, які часто виступали в ролі "комерційних посередників", "бюро оголошень" чи "рекламних агентств".У науковій літературі з питань історії реклами часто вкраплювалися розділи про її становлення та розвиток. Опрацювання монографій, навчальних посібників і підручників, окремих статей, що стосуються теорії журналістики і соціальної комунікації загалом, дозволили визначити у дисертації типологічні групи рекламно-довідкової преси, простежити жанрові утворення реклами та їх модифікації за певний історичний проміжок часу, подати короткий текстовий дискурс рекламних оголошень, побачити художньо-образні та графічно-поліграфічні елементи оформлення реклами на сторінках спеціалізованої преси Східної України впродовж ХІХ - початку ХХ ст. Здебільшого довідкові видання мали "універсальні" назви, коли в заголовках використовувалися слова "листок оголошень", "вісник оголошень", "довідковий листок", "торговий бюлетень", "покажчик", "довідник", "посередник" тощо. Серед основних вербальних складників рекламного тексту, що зявлявся на сторінках спеціалізованої рекламно-довідкової преси у ХІХ - на початку ХХ ст. можна виділити такі: 1) повідомлення про новизну, щось нове серед товарів чи послуг; 2) утвердження особливості, констатація безумовних переваг товару або послуг, акцент на абсолютній якості; 3) використання порівнянь, вищого та найвищого ступеня прикметників (найчастіше це прикметники "найкращий", "найефективніший", "найдієвіший" та ін.); 4) текст із запитанням; 4) подання пропозиції у вигляді заклику, команди (прохання); 5) текст від першої особи, пропозиції безпосередніх власників, підприємців, виробників певної продукції тощо. Наприклад, одна з найвідоміших київських контор оголошень "Реклама" так переконувала свою аудиторію: "Без будь-яких зусиль Ви зможете збільшити обіг товарів, придбати багату клієнтуру і новий комплект покупців і замовників, якщо скористаєтесь при нашому посередництві вмілою, цікаво підготовленою газетою або рекламою.Наукові джерела, зарубіжні та українські, недостатньо уваги приділяють історичним витокам реклами, ролі традицій минулого, опрацюванню рекламно-довідкової преси, що видавалася в Україні у минулі століття. Опрацювання довідкових джерел (зокрема покажчиків та списків періодики 9 губерній Східної України у складі Російської імперії (1809-1917 рр.), бібліотечних фондів провідних книгосховищ України та Росії (безпосередній перегляд багатьох газет і журналів зазначеного періоду дало можливість виявити 207 видань рекламно-довідкового характеру, що виходили на східноукраїнських землях в цей період. Більше всього видань виходило у Херсонській (72 часописи), Київській (50), Харківській (27), Таврійській (21), Катеринославській (13) губерніях. 2) починаючи із 1881 р., щороку на Східній Україні створювалося нове рекламно-довідкове видання ("Новороссийский листок объявлений", "Общий посредник", "Севастопольский справочный листок", "Ялтинский справочный листок", "Справочный листок Харьковского общества сельского хозяйства", "Торговый бюллетень" і т. д.). Відповідно до тематичного наповнення, програмних завдань того чи іншого часопису, визначення редакцією підзаголовку конкретного видання виділено 9 груп такої преси: 1) довідкові (універсальні) видання; 2) торгово-промислові, комерційні та біржові; 3) сільськогосподарські довідков

1. Основний зміст роботи