Історичні етапи становлення та розвитку інституту примусового виконання рішень у період Х — початку ХХ століття. Підходи до виконання рішень, становище сторін виконавчого провадження, а також засобів правового регулювання. Ідеологічні основи феодалізму.
При низкой оригинальности работы "Становлення та розвиток інституту виконавчого провадження у період Х - початку ХХ століття", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
УДК 351.85(477) становлення та розвиток інституту виконавчого провадження у період х - початку хх століттяIt has been concluded that the debtor’s situation at early stages of the development of the institution of executive proceedings was almost powerless, unlike the plaintiff’s situation, which had complete authority over the debtor and could decide his further fate and even the fate of his family. У вказаному вище документі зазначено, що загалом у процесі розвитку та становлення інституту примусового виконання рішень, відповідно до рівня регламентації діяльності судових виконавців та кодифікації норм права, можна виділити такі етапи: ябедняківський (X - XI ст.), мечниківський (XII ст.), приставський (XIII - XV ст.), магдебурзький (XV - початок XVIII ст.), капітано-ісправський (XVIII - початок XIX ст.), судовоприставський (друга половина XIX ст. Слід звернути увагу на той факт, що ябедники виконували не тільки рішення суду, а й рішення князя, який у ті часи здійснював функції субєкта публічної адміністрації і, відповідно, мав право на ухвалення рішень, які є обов’язковими до виконання. Наприклад, стягувачеві надавалося право самостійно здійснювати стягнення боргу з боржника, що передбачалося ст. При цьому боржник не мав права на відстрочку у таких випадках: коли його майно за несплату по інших боргах продавалось з публічного торгу; коли він ставав неспроможним; якщо він підлягав штрафу за непокору; коли боржник знаходився у вязниці; якщо були підстави підозрювати, що боржник не виконає ухвалу суду [11, с.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
