Становлення та розвиток інституту нотаріату в Україні (історико-правовий аспект) - Автореферат

ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК ІНСТИТУТУ НОТАРІАТУ В УКРАЇНІ (історико-правовий аспект)Робота виконана на кафедрі історії та теорії держави і права юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка Науковий керівник кандидат юридичних наук, професор Тищик Борис Йосипович, Львівський національний університет імені Івана Франка, завідувач кафедри історії та теорії держави і права Офіційні опоненти: доктор юридичних наук, професор Харитонов Євген Олегович, Одеська національна юридична академія, завідувач кафедри цивільного права кандидат юридичних наук, доцент Вовк Юрій Євгенович, Міжнародний університет “РЕГІ” імені академіка Степана Демянчука, доцент кафедри права та філософії, заступник ректора з правових питань Захист відбудеться 10 березня 2005 року о 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 35.051.03 у Львівському національному університеті імені Івана Франка (79000, м.Це потребує наукового аналізу низки проблем, серед яких значне місце займають і питання становлення та функціонування нотаріату в Україні. Крім того, нотаріат виконує превентивне завдання, запобігаючи суперечкам між сторонами цивільних правовідносин, захищаючи права осіб від можливих порушень у майбутньому, утверджуючи між ними стабільні й передбачувані відносини. Деякі питання історії нотаріату в Україні досліджували такі вітчизняні вчені, як Р. Отож і до сьогодні залишилися недостатньо вивченими процеси зародження, розвитку та функціонування нотаріату в Україні, його обєктивний звязок із державним та культурно-історичним розвитком українського суспільства; питання впливу світового досвіду на формування нормативно-правової бази нотаріату в Україні. У роботі використовувався, зокрема, діалектичний метод, який дав змогу виявити взаємозвязки, динаміку та особливості розвитку і функціонування інституту нотаріату на різних щаблях європейської, а в її контексті й української історії; статистичний метод використовувався для обробки архівних матеріалів; історико-правовий метод використано для зясування закономірностей та тенденцій розвитку інституту нотаріату на різних етапах його функціонування; порівняльно-правовий метод застосовано для виявлення подібних та відмінних рис інституту нотаріату в Україні та європейських правових системах; формально-юридичний метод дав змогу проаналізувати правові акти, а метод тлумачення - зясувати їхній зміст.Саме в цьому інституті римського права міститься зародок того нотаріату, який, отримавши в Італії широку організацію з боку законодавця, разом з римським матеріальним правом був рецептований європейськими народами. Поряд із інститутом табеліонів, що розвивався на основі світського права, в царині християнської церкви виникла аналогічна йому установа - нотаріат, причому уже з VIII ст., запроваджені церквою світські нотаріуси, були піднесені до рангу державної посади та затверджувалися духовною владою. Зайняття посади нотаріуса обумовлювалось обовязковою авторизацією з боку імператора чи папи, проте право такої авторизації часто делегувалося ними іншим особам, як, наприклад, герцогам, графам, єпископам, містам, а іноді і самим нотаріальним корпораціям. Простежуються особливості організації нотаріальної справи цього періоду на прикладі Франції і Німеччини - країн, звідки нотаріат був запозичений багатьма іншими державами. Виявлено, що в основу нотаріального інституту в Російській імперії було покладено такі негативні засади, як низький віковий, освітній і моральний цензи, великі застави, легкий іспит, відсутність екзаменаційної комісії нотаріусів, невизначеність службового становища, наявність добровільної домовленості з клієнтом щодо оплати нотаріальних дій, двоступенева система укріплення прав на нерухоме майно, відсутність професійної корпоративної організації нотаріусів.

Основний зміст роботи