Становлення та розвиток інституту надзвичайних адміністративно-правових режимів в Україні - Автореферат

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК ІНСТИТУТУ НАДЗВИЧАЙНИХ АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВИХ РЕЖИМІВ В УКРАЇНІРобота виконана в Кримському юридичному інституті Одеського державного університету внутрішніх справ, Міністерство внутрішніх справ України. Науковий консультант: доктор юридичних наук, професор, академік НАПРН України Бандурка Олександр Маркович, Харківський національний університет внутрішніх справ, в. о. ректора. доктор юридичних наук, доцент Дубко Юрій Валентинович, Кримський юридичний інститут Одеського державного університету внутрішніх справ, професор кафедри адміністративного права та адміністративного процесу. Захист відбудеться 01 липня 2010 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.700.01 Харківського національного університету внутрішніх справ (61080, м.29 Плану основних заходів цивільного захисту на 2010 рік, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2009 № 1454-р, пунктів 34, 52, 55 і 111 наказу Міністерства внутрішніх справ України від 05.07.2004 № 755 «Про затвердження Пріоритетних напрямів наукових та дисертаційних досліджень, які потребують першочергової розробки й впровадження в практичну діяльність органів внутрішніх справ станом на 2004-2009 рр.», пунктів 2 і 4 наукових досліджень Кримського юридичного інституту Одеського державного університету внутрішніх справ за темами «Нормативно-правове забезпечення оперативно-службової діяльності органів внутрішніх справ» (№ 0110U001548) і «Організація діяльності органів внутрішніх справ в особливих умовах» (№ 0110U001552), що розробляються на замовлення Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим, і п. Мета і завдання дослідження полягають у розробці на основі аналізу законодавчої бази та діяльності органів публічної адміністрації з урахуванням провідних напрямків модернізації та реформування законодавства концептуальних засад становлення та розвитку інституту надзвичайних адміністративно-правових режимів в Україні. Порівняльно-правовий метод використано для дослідження особливостей правовідносин, що виникають в умовах введення надзвичайних адміністративно-правових режимів (підрозділ 1.3), становлення та розвитку інституту надзвичайних правових режимів у західних країнах (підрозділ 2.1), у радянський період і в незалежній Україні (підрозділ 2.3). Аналіз і синтез застосовано під час визначення підстав введення, продовження та скасування надзвичайних адміністративно-правових режимів, а також адміністративно-правових наслідків введення надзвичайних адміністративно-правових режимів (підрозділи 3.1, 4.1). Системно-структурний метод використано для аналізу етапів становлення інституту надзвичайних адміністративно-правових режимів на українських землях до початку ХХ століття (підрозділ 2.2), визначення специфіки процедур введення, продовження та скасування надзвичайних адміністративно-правових режимів (підрозділ 3.2), характеристики методів реалізації надзвичайних адміністративно-правових режимів (підрозділ 4.4).Зокрема доведено, що спеціальні адміністративно-правові режими можуть класифікуватися залежно від: 1) юридичної сили акта, що закріплює режим (встановлені законами України і підзаконними нормативно-правовими актами); 2) території дії режиму (що діє на території всієї держави, її окремої частини); 3) часу дії (постійні та тимчасові); 4) обєкта-носія (територій, окремих обєктів і документів, видів діяльності); 5) масштабу свободи громадян та організацій у використанні своїх можливостей для реалізації субєктивних прав (пільгові й обмежуючі); 6) глибини змін у конституційному статусі громадян і організацій (звичайні та надзвичайні). У підрозділі 1.2 «Поняття надзвичайних адміністративно-правових режимів» досліджено поняття «надзвичайний адміністративно-правовий режим», а також зясовано зміст таких режимів. Доведено, що надзвичайний адміністративно-правовий режим становить систему погоджених правових норм (елементів правового інституту), що визначають: фактичні підстави введення (фактор небезпеки і кількісні та якісні показники його впливу на суспільство); державний орган (органи), що уповноважений вводити режим; процедуру введення, продовження дії, скасування та зміни режиму; часові та територіальні межі; зміни у компетенції державних органів, що залучаються для забезпечення режиму; створення тимчасових режимних органів (за необхідності); вичерпний перелік правообмежень громадян і покладання на них додаткових обовязків; детально регламентовано порядок діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій; наведено вичерпний перелік надзвичайних заходів, що застосовуються в умовах введення надзвичайного адміністративно-правового режиму. У підрозділі 1.

Основний зміст роботи