Становлення та розвиток інститут президентства в Україні (1991 – 2006 рр.): історичний аспект - Автореферат

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТАвтореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук Робота виконана на кафедрі новітньої історії України Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Науковий керівник: доктор історичних наук, професор СЛЮСАРЕНКО АНАТОЛІЙ ГНАТОВИЧ, професор кафедри новітньої історії України Київського національного університету імені Тараса ШевченкаСпочатку Президент за своїм статусом і назвою був найвищою посадовою особою в державі, потім главою держави і главою виконавчої влади, а нині, за чинною Конституцією, є главою держави. Проблема дослідження інституту президентства, насамперед, підстав його введення та становлення, статусу, правового поля та різних аспектів діяльності Президента, здійснюваної ним політики привертають значну увагу науковців, в тому числі й істориків. Актуальність даного дослідження також зумовлена тим, що інститут президентства - явище нове, досі не було традицій президентства в Україні, а це означає, що досліджуваний інститут є невідємною частиною новітньої політичної історії. інститут президент україна суспільство Незважаючи на появу цілого ряду змістовних фахових досліджень, присвячених питанню інституту президентства в Україні, й досі спостерігається відсутність саме наукових історичних праць, повязаних із всебічним аналізом проблем, форм, методів та діяльності в процесі становлення та розвитку досліджуваного інституту. Мета дослідження: на основі історичного аналізу існуючих наукових розробок і широкої джерельної бази всебічно дослідити становлення та розвиток інституту президентства в Україні, проаналізувати його діяльність та значення.На рубежі ХХ - ХХІ ст. зявляються роботи, які висвітлюють політичну та соціально-економічну ситуацію в Україні. У 2001 р. з метою узагальнення десятирічного досвіду державотворення вийшло академічне фундаментальне дослідження «Україна: утвердження незалежної держави (1991-2001)», в якому всебічне висвітлення отримала проблема економічного розвитку країни, питання формування політичної системи та реалізації основних напрямів зовнішньої політики у зазначений період. Автори аналізують юридичну природу, функції, повноваження та роль Президента України у формуванні органів державної влади, висвітлюють питання його взаємовідносин з парламентом та урядом України. Оніщук висвітлив шляхи, методи та проблеми її успішного впровадження в Україні та зміни, яких буде зазнавати інститут президентства в цьому процесі. 5 липня 1991 р. були прийняті Закон України «Про заснування поста Президента Української РСР і внесення змін та доповнень до Конституції (Основного Закону) Української РСР», Закон України «Про вибори Президента Української РСР» та Закон України «Про Президента Української РСР», за якими законодавча влада посилювала свої функції, зокрема, щодо кадрових призначень.Проведене дослідження зумовлює можливість зробити такі Висновки: - Загальний аналіз історіографії з проблеми дослідження інституту президентства засвідчив наявність певного наукового доробку, різного за проблематикою та обсягами висвітлення тих чи інших аспектів. Побіжно розглянуто питання еволюції інституту президентства, недостатня увага приділена його діяльності по визначенню і реалізації внутрішньої і зовнішньої політики держави. Інститут президентства - явище нове для України, яке досі не мало традицій в державотворенні, а до його впровадження країна прийшла дещо несподівано. У цілому інститут президентства пройшов декілька етапів свого розвитку: 1) грудень 1991 р. - червень 1995 р. - президентсько-парламентська форма правління; 2) червень 1995 р. - 28 червня 1996 р. - президентська форма правління; 3) червень 1996 р. - грудень 2005 р. - президентсько-парламентська республіка; 4) з січня 2006 р. Доведено, що значну роль у протиріччях між гілками влади відіграло саме введення посади Президента, оскільки його функції не були чітко визначеними в державному законодавстві, а тому президенти Л.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ