Становлення та розвиток конфліктологічної парадигми в німецькій соціології - Автореферат

Національна академія наук України Інститут соціології Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата соціологічних наукДля нинішньої соціологічної науки актуалізуються діалектично повязані завдання: подальше осягнення соціологічного надбання, що не втратило пізнавального потенціалу для аналізу суспільних процесів, може й надалі слугувати його теоретичним фундаментом, та розкриття впливу попередніх ідей, концепцій на сьогоднішнє соціальне пізнання, нові теоретико-методологічні підходи. Соціологічні дослідження, щоб відповідати сучасним вимогам, бути плідними мають, по-перше, оперативно включатися в обговорення щодо актуальних суспільно-політичних проблем, а, по-друге, беручи участь у ньому, намагатись поєднувати національні соціокультурні особливості з класичними положеннями спадщини світової соціологічної думки, серед яких помітне місце посідають німецькі теоретики. У 21 ст. не можна адекватно оцінити стан сучасного світового і національного розвитку та виробити систему результативних засобів із попередження загроз сучасному світові з боку міжнародного тероризму, організованої злочинності, корупції, руйнування екології планети тощо й знайти дійові механізми розвязання основних соціальних суперечностей, якщо ми залишимо поза увагою наробки теорії конфліктів. Отже, актуальне дослідницьке завдання полягає в опануванні досвіду вирішення теоретико-методологічних проблем класиками соціологічної науки задля суттєвої допомоги нинішнім теоретикам, які стикаються з аналітичними труднощами в осмисленні зазначених вище сучасних проблем на новому етапі розвитку соціології. Теоретичним підґрунтям дослідження є наукові роботи соціологів, філософів, політологів, конфліктологів, які присвячені зясовуванню джерел, причин, типів, механізмів та особливостей протікання конфліктів у тому чи тому історичному форматі, зокрема праці класиків німецької соціології, що безпосередньо займались розробкою теорії конфлікту - К.Пропонується витлумачення розуміння конфлікту в німецькій та українській соціології, а також періодизація становлення та розвитку конфліктологічної парадигми в німецькій соціології. Якщо Маркс створив класово-конфліктну модель суспільства, пише про боротьбу (класову, економічну, політичну), то Зіммель вже розрізняє поняття боротьби та конфлікту. Після Маркса, починаючи з Зіммеля, відбувається зниження рівня досліджуваного конфлікту: у Маркса - це конфлікт великих соціальних груп (класів), у Зіммеля - середніх та малих. Зазначається, що саме Зіммель першим ввів поняття ’’конфлікт’’ у назву своєї праці (’’Конфлікт сучасної культури’’), сформулював проблему соціології конфлікту, методологічні засади, визначив його багатофункціональність, звернув увагу на роль конфліктів у процесі соціалізації особистості, яка, згідно соціологу, взагалі не може бути сформована без участі у боротьбі. У контексті діадичної моделі, конфлікт відбувається між двома соціальними групами, при цьому виділяється основна причина їхнього протиборства, конфлікт розуміється одномірно і не має ""змішаних"" складових.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ