Становлення та розвиток фізичного виховання студентів у вищих педагогічних навчальних закладах України (1917-1941 рр.) - Автореферат

Харківський державний педагогічний університет ім. СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ СТУДЕНТІВ У ВИЩИХ ПЕДАГОГІЧНИХУ дисертації на підставі аналізу історико-педагогічної літератури та архівних матеріалів уперше виявлено динаміку становлення фізичного виховання студентів вищих педагогічних навчальних закладів України протягом 1917-1941 рр., а також розкрито тенденції розвитку фізичного виховання як навчального предмета. Виявлено можливості застосування ідей в галузі фізичного виховання студентів з огляду на сучасні проблеми формування освіти в Україні. В диссертации впервые выявлено динамику становления и развития физического воспитания студентов высших педагогических учебных заведениях Украины с 1917 по 1941гг., а также раскрыто тенденции развития физического воспитания в довоенный период, определены цель, содержание и формы физического воспитания, показано их трансформацию на каждом этапе его развития. В процессе исследования выявлены условия организации физического воспитания в высших педагогических учебных заведениях Украины, раскрыты взгляды педагогов, врачей, общественных деятелей на содержание физического воспитания студентов. In the dissertation according to the analyses of history pedagogical literature and archives materials for the first time the dynamic of formation of students" physical training education in higher pedagogical educational institutions of Ukraine from 1917 up to 1941 is revealed, and also the tendency of development of physical training education as a subject is exposed.Фізичне виховання - важливий фактор всебічного й гармонійного розвитку особистості - виступає як соціально значуща діяльність, що сприяє формуванню і розвитку не тільки фізичних, а й особистісних якостей людини таких, як цілеспрямованість, дисциплінованість, життєва активність, працьовитість, патріотизм, національна самосвідомість, колективізм, оптимізм тощо. Розвязання проблеми фізичного виховання особистості в Україні здійснюється шляхом реформування системи освіти, розробки і впровадження в практику середньої та вищої школи національної доктрини подальшого розвитку освіти України і комплексної програми “Фізичне виховання - здоровя нації”. Слід зазначити, що останнім часом збільшилась кількість наукових праць методологічного, педагогічного, психологічного, методичного характеру, присвячених розробці теорії і практики фізичного виховання: Є.Доброміль, М.Бочерніков “Вплив занять з фізичного виховання на психологічний стан студентів у період навчання” (1981р.), Ю.Змановський, Ю.Лукоянов “Про психологічні аспекти занять фізичною культурою” (1986р.), М.Віленський “Фізична культура в науковій організації процесу навчання у вищій школі” (1998р.) та ін. Винятком є дослідження А.Корольової “Становлення і розвиток наукових основ радянської системи фізичного виховання” (1971р.), М.Кулинко “Історія й організація фізичної культури” (1982р.), Г.Наталов “Історико-педагогічний аналіз предмета і структури теорії фізичного виховання” (1975р.), Г.Приходько “Проблеми фізичного виховання особистості у вітчизняній педагогічній журналістиці (друга половина ХІХ - початок ХХСТ..)” (1999р.), Є.Чернової “Розвиток фізичної культури і спорту в Укр.РСР” (1959р.), присвячені питанням вітчизняної теорії і практики фізичного виховання XIX - початку XX століття. Так, теоретичні засади фізичного виховання були закладені в працях В.Ігнатьєва (“Основи фізичної культури”, 1924р.), А.Зікмунда (“Радянська фізкультура.У дисертації доведено, що наявність науково-педагогічних праць з різних проблем фізичного виховання, з одного боку, засвідчує актуальність проблеми, з іншого, - показує, що організація фізичного виховання студентів у вищих педагогічних навчальних закладах України в конкретний історичний період (1917-1941рр.) не була предметом спеціальних наукових досліджень. Доведено, що для періоду 1917-1941 рр. з огляду на досліджувану проблему характерним є: прийняття численних постанов, положень, резолюцій, рекомендацій, повязаних безпосередньо з проблемою, що досліджується; організація публічних обговорень, рішень, тематичних конференцій з проблем освіти, навчання та виховання; підготовка нормативно-методичного забезпечення навчально-виховного процесу (навчальних планів, програм, методичних рекомендацій); реалізація ідеї підготовки спеціалістів з фізичного виховання; введення принципово нових освітньо-виховних проектів (“Всеобуч”, “ГПО”); створення організаційних структур управління процесом фізичного виховання у вищих навчальних закладах України; проведення численних дискусій з проблем організації фізичного виховання учнівської молоді; руйнування існуючих засад у сфері ціннісних орієнтацій, духовності, моралі, свідомості; оновлення змісту та пошук новітніх форм і методів освіти та виховання, що й зумовило специфіку мети, змісту, форм і методів здійснення фізичного виховання студентів вищих педагогічних навчальних закладів.