Становлення та розвиток договірно-правової бази українсько-польського транскордонного співробітництва (90-ті рр. ХХ ст. – поч. ХХІ ст.) - Автореферат

НАЦІОНАЛЬНА ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ Робота виконана на кафедрі теорії та історії держави і права Волинського національного університету імені Лесі Українки, Міністерство освіти і науки України. Науковий керівник - кандидат юридичних наук, доцент Наливайко Володимир Сидорович, Волинський національний університет імені Лесі Українки, завідувач кафедри теорії та історії держави і права. Захист відбудеться 24 червня 2009 р. о 13.00 на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.086.02 у Національній юридичній академії імені Ярослава Мудрого за адресою: 61024, м. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національної юридичної академії імені Ярослава Мудрого за адресою: 61024, м.Тому сьогодні Україна перебуває в процесі європейської інтеграції, де невідємною складовою є транскордонне співробітництво (ТКС). Тема дисертаційного дослідження відповідає основним напрямам державної політики у формуванні двостороннього співробітництва України і Республіки Польща та заходів Волинської облдержадміністрації по розвитку регіональної співпраці і ТКС в рамках єврорегіону «Буг». Для цього передбачається вирішити наступні завдання: здійснити науково-юридичне обґрунтування міждержавної регіональної політики України і транскордонного співробітництва; У роботі використано порівняльно-історичний метод - для висвітлення генезису ТКС в контексті двосторонніх відносин України і Республіки Польща; порівняльно-правовий методи - для співвідношення норм національного законодавства, що закріплюють основні способи (прийоми) правового регулювання з правовими нормами законодавства інших держав, зокрема, Республіки Польща; формально-юридичний, структурний і метод системного аналізу - при опрацюванні конкретних законодавчих і нормативно-правових актів у сфері ТКС, зокрема, при оцінці основоположних договірних угод між Україною і Республікою Польща про принципи та основні напрямки розвитку українсько-польських відносин (1990), про торгівлю та економічне співробітництво (1991), про добросусідство, дружні відносини і співробітництво (1992), про створення транскордонного обєднання єврорегіон «Буг» (1995) і ін. Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є першим в Україні всебічним комплексним дослідженням законодавчого і нормативно-правового забезпечення українсько-польського транскордонного співробітництва в умовах євроінтеграції.У Вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено обєкт та предмет, мету й основні завдання дослідження, характеризується його методологічна основа, стан дослідження проблеми, формулюються основні положення і висновки, які визначають наукову новизну дисертації, розкривається практичне значення роботи, наводяться дані щодо апробації результатів дослідження та їх публікації. «Історіографія» систематизовано, проаналізовано й названо найбільш вагомі наукові праці правознавців, політологів, економістів, істориків з проблем регіональної політики України і, зокрема, її транскордонного співробітництва з Республікою Польща. Зазначено, що переважна більшість науковців повязують транскордонне співробітництво України з її європейським вибором і необхідністю європейської інтеграції як одного із важливих чинників державної незалежності, політичної стабільності й ефективного соціально-економічного розвитку країни. Павлюка і ін. наводиться низка аргументів на користь такої співпраці у політичній сфері, а саме: зміцнення стабільності демократичної політичної системи та її інститутів, модернізація правового поля і забезпечення прозорості національного законодавства, наближення до високих європейських стандартів освіти, охорони здоровя, якості інформації, екології, вільного руху праці. Їх праці дають можливість співставити позиції українських та польських науковців щодо сучасного стану і перспектив розвитку єврорегіонів і у більшості засвідчили єдність поглядів з приводу розширення співпраці у цьому напрямку співробітництва та вироблення сучасної нормативно-правової бази управління цим процесом.У другій половині ХХ ст. звязки між Україною і Польщею набули якісно нового політичного забарвлення. Понад чотири десятиліття вони здійснювалися в умовах соціалістичної системи і на основі договірно-правової бази, у якій схема українсько-польських стосунків, в т. ч. і транскордонних, відтворювала в основному формальний процес відносин, де фактично Польща на міждержавному рівні розглядалася як партнер СРСР, а не України. Сьогодні Україна і Республіка Польща перебувають на черговому етапі переоблаштування своїх стосунків у контексті євроінтеграційної політики, що аргументовано підтверджують факти, викладені в наступних розділах. При цьому, обєктом регіональної політики визначено регіони, які будують різнобічні відносини з державою і регіонами сусідніх країн на конституційних засадах, за принципом верховенства загальнодержавного права і законів та у форматі загальноєвропейських вимог регіональної інтеграції.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ