Роль волинських братств в процесі становлення традицій духовного просвітництва. Розвиток меценатського руху і традицій благодійності на Волині. Заснування сирітських притулків та організація народних лікарень. Проведення свят християнського спрямування.
При низкой оригинальности работы "Становлення та розвиток благодійності як одного із напрямків просвітницько-громадської діяльності православних братств Волинської губернії", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Становлення та розвиток благодійності як одного із напрямків просвітницько-громадської діяльності православних братств Волинської губерніїОсобливо привертає увагу процес становлення та розвитку традицій духовного просвітництва у XIX - XX ст. та роль у цьому процесі волинських братчиків, в основу просвітницько-громадської діяльності яких було покладено гуманістичні ідеї народності та збереження національних православних орієнтирів в освіті та вихованні. Виділимо основні напрямки просвітницько-громадської діяльності православних братств Волині, спрямованої на реалізацію духовно-просвітницької мети: організація та сприяння розвитку мережі братських шкіл; благодійна підтримка діяльності церковно-приходських шкіл; сприяння в організації середніх навчальних закладів: училищ (жіночих та чоловічих), гімназій, прогімназій, професійних училищ, трудових майстерень, та їх благодійна підтримка; організація народних недільних читань релігійно-історичного, духовно-просвітницького та морально-етичного спрямування; створення народних бібліотек-читалень; краєзнавча діяльність та повязане з цим відкриття музеїв, давньосховищ, а також сприяння у пошуку памяток старовини; заснування власних видавничих центрів та друкарень; організація народних свят та інших дозвіллєвих заходів християнського спрямування. Ці братства «переймаються різноманітними благодійними цілями, приймають під свою опіку престарілих і вбогих, дають притулок жебракам, влаштовують лікарні для хворих, піклуються про розумове виховання і моральний розвиток сиріт і дітей, яким батьки по своїй бідності не можуть дати освіти» [6, с. Завдяки благодійним внескам приватних осіб або державних структур у братстві було створено так звані «капітали», які або були недоторканні (що становило основу фінансової каси братства) і приносили значні відсотки, які можна було виділяти на проведення благодійності, або ж одразу і прямо використовувалися в різних братських потребах. До пільгових учениць, які могли претендувати на отримання благодійної стипендії братства, належали насамперед сироти, напівсироти, діти з малозабезпечених сімей, доньки військовослужбовців, що загинули під час військових дій, або доньки збіднілих дворян за умови, що дівчата відзначилися себе відмінним навчанням і зразковою поведінкою й обовязково були православного віросповідання.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы