Становлення та функціонування системи соціального забезпечення в Українській РСР в 1920–30-х роках: історичний аспект - Автореферат

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ЮРІЯ ФЕДЬКОВИЧА АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня доктора історичних наукНауковий консультант: доктор історичних наук, професор, член-кореспондент НАН України Даниленко Віктор Михайлович Інститут історії України НАН України, завідувач відділу історії України ХХ ст. Захист відбудеться 31.01.2008 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 76.051.06 у Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича (58052, м. З дисертацією можна ознайомитися у Науковій бібліотеці Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича (58012, м. Досліджено діяльність НКСЗ УРСР та його структурних підрозділів, комісії допомоги “жертвам контрреволюції”, погромів, полоненим і біженцям, висвітлено нормативно-правову базу інституту соціального забезпечення, показано принципи його реформування у 20-30-х рр., виявлено спільні та відмінні ознаки систем собезу в УРСР та РСФРР, проаналізовано специфіку функціонування системи державного страхування та громадської взаємодопомоги. Виявлено загальну кількість радянських пенсіонерів, розкрито форми матеріального забезпечення інвалідів Першої світової та громадянської воєн, надання соціально-побутової допомоги родинам червоноармійців, зясовано суспільно-політичний статус “персональних пенсіонерів”.Вивчення історичного досвіду розвязання соціальних проблем має передусім науково-теоретичне, а не суто прагматичне значення, позаяк минуле не дає готових рецептів, проте дозволяє уникнути прикрих помилок, небажаних політичних та соціально-економічних експериментів. Становлення радянської системи соціального забезпечення у 20-30-х рр. в УРСР - наукова проблема, яка стосується повсякденних турбот соціуму та суспільства в історичній ретроспективі їхнього розвитку. Відповідно до мети визначено такі завдання наукового дослідження: - проаналізувати стан наукової розробки та джерельну базу теми, виявити основні етапи її вивчення, концептуальні особливості розвитку історіографії, виокремити проблемно-тематичні пріоритети; вивчити основні етапи становлення і функціонування системи соціального забезпечення в УРСР, показати еволюцію її організаційних форм, вплив на них обєктивних та субєктивних чинників; Проблемно-хронологічний метод, використаний під час дослідження, дозволив зясувати еволюцію організаційних форм соціального забезпечення в Україні, особливості їх розвитку в умовах більшовицької модернізації соціально-економічних відносин.Результати дослідження свідчать про відсутність не лише системних монографічних, але й дисертаційних праць з історії формування радянської системи соціального забезпечення в Україні. Її висвітлення можна поділити на чотири періоди: перший припадає на 1919-1929 рр., коли відбувалося становлення самого інституту соціального забезпечення, отже, спостерігалася відносна актуалізація проблеми в пресі та серед окремих науковців; другий стосується 30-60-х рр., які вирізнялися занепадом соціальної тематики, враховуючи руйнівні наслідки сталінської модернізації економіки, Другої світової війни, повоєнних руїн, чергових експериментів упродовж 50-60-х рр.; третій позначений активним вивченням соціальної структури радянського суспільства, яке було започатковано у 70-х рр. філософами і теоретиками парадигми про єдиний “радянський народ”, розвиненої істориками та соціологами протягом 80-х рр.; четвертий, який розпочався на початку 90-х рр., вирізняється поверненням істориків до питань соціальної історії. Вони розкривають діяльність собезівської номенклатури, “негативні явища” соціального забезпечення в Україні, особливо інвалідів, пенсіонерів. У підрозділі “Створення та діяльність Наркомату соціального забезпечення УСРР” досліджено соціально-політичні мотиви запровадження радянської системи соціального забезпечення, її організаційне формування та принципи функціонування. РНК УСРР ухвалив “Тимчасове положення про Народний комісаріат соціального забезпечення УСРР”, яке засвідчує факт становлення державної системи соціального забезпечення, а протягом декількох місяців, судячи з опублікованої нормативно-юридичної бази, були вибудовані та впроваджені організаційна структура, тобто виконавча вертикаль Наркомсоцзабезу, права та обовязки номенклатури.