Становлення та діяльність Київського товариства грамотності (1882-1908 рр.) - Автореферат

“ПЕРЕЯСЛАВ-ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ГРИГОРІЯ СКОВОРОДИ” АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наукРоботу виконано на кафедрі української історії та етнополітики Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Захист відбудеться «18» вересня 2010 р. об 11.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 27.053.01 у ДВНЗ “Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди” за адресою: 08401, Київська обл., м. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці ДВНЗ “Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди”, 08401, Київська обл., м. У дисертації окреслюються питання діяльності Київського товариства грамотності - культурно-освітньої організації, що діяла на території Правобережної України наприкінці ХІХ - на початку ХХ ст. і мала на меті поширення початкової освіти серед найбідніших верств населення. Зясовано основні форми та методи діяльності, а також розкрито питання впливу Київського товариства грамотності на культурно-освітній процес в регіоні наприкінці ХІХ - початку ХХ ст.Однією з таких організацій було Київське товариство грамотності. Товариство, діяльність якого була відома не тільки за межами України, а й усієї Росії, по праву заслуговує на власну правдиву історію, на увічнення в памяті нащадків його славних діянь. Водночас дехто з українських громадських і культурних діячів убачав у Київському товаристві грамотності підступне знаряддя русифікаторської політики царизму, лицемірно забуваючи при цьому про видання Товариством дешевих книг українською мовою, постановку творів українських драматургів на сцені Київського Народного будинку і ще про багато справ, які стали значним внеском у розвиток українського національно-культурного руху. І хоча Київське товариство грамотності було формально крайовим, місцевим культурним осередком, усе ж його діяльність була обєктивно повязана як із загальноросійськими, так і з всеукраїнськими історичними процесами, так чи інакше дотикалася з поточними проблемами розвитку російської та української культур, входила у русла і загальноросійського суспільно-політичного і українського національного рухів, відчувала на собі тиск громадських сил і справа, і зліва, переживала успіхи і негаразди громадського життя суспільства Російської імперії другої половини XIX - початку XX ст. Мета дисертаційного дослідження полягає в тому, щоб на основі комплексного та обєктивного аналізу джерел і досягнень історіографії всебічно дослідити роль Київського товариства грамотності в національно-культурному житті українців наприкінці ХІХ - на початку ХХ ст.Історія діяльності Київського товариства грамотності до цього часу не розглядалася як окрема наукова проблема і не знайшла належного висвітлення в наукових працях. Автор виділив три періоди, в межах яких розглянуто основну історіографію проблеми: І період: 1884-1917 рр.; ІІ період: 1917-1991 рр. (оскільки в 1917-1921 рр., періоді національо-державного будівництва, вийшла всього одна публікація, то вважаємо за необхідне взяти за періодизацію ту літературу, що вийшла з часу встановлення радянської влади в Україні); ІІІ період: 1991-2009 рр. В основу періодизації літератури з досліджуваної теми покладено такі критерії: основні етапи соціального, економічного, політичного, суспільного розвитку України у складі Російської імперії, СРСР та як незалежної держави; рівень і стан розвитку української історичної науки. Автор висвітлює причини, що спонукали організацію розпочати побудову Народного дому, розкриває процес підготовки та труднощі, які виникли з побудовою, а також проводить аналіз фінансового становища Київського товариства грамотності під час будівельних робіт. В одному з розділів, виданих 1991 р. нарисів про розвиток народної освіти і педагогічної думки в Україні від часів Київської Русі і до початку XX ст., характеризується стан початкової народної освіти другої половини XIX ст., подаються статистичні відомості про кількість різних типів шкіл, наводяться основні методи навчання в міністерських, земських та церковнопарафіяльних школах. У дослідженні авторами проведено аналіз статуту організації, визначено основну мету та головні напрями її діяльності.Аналіз наявної літератури з даної проблеми засвідчив, що серед існуючих праць комплексного підходу до вивчення історії становлення та діяльності Київського товариства грамотності не було. В працях попередників не знайшли висвітлення проблеми повязані з культурно-громадською діяльністю Товариства. При написанні роботи були використані такі методи: конкретно-пошуковий (аналіз і систематизація джерел з проблеми), історико-географічний (вивчення специфіки регіональної початкової освіти), хронологічний (дослідження динаміки змін у галузі початкової освіти та національних орієнтирах діячів Київського товариства грамотності у часовій послідовності), а також історико-аналітичний, порівняльно-історичний і метод статистичного кількісного аналізу.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ